Як працює китайський інтернет: без літери N, із забороненим Вінні Пухом та річковими крабами

Фраза «інтернет у Китаї» в першу чергу викликає асоціації з відсутністю Google і Facebook та наявністю великої кількості обмежень. Але це ще не всі особливості роботи мережі в КНР. Через цензуру в китайських користувачів склався свій унікальний сленг з інтернет-мемів та евфемізмів, у якому безневинне на перший погляд словосполучення «сісти в літак» потрапляє під блокування лише тому, що в китайській мові звучить подібно до «успадкувати престол» і натякає на тривале правління голови КНР Сі Цзіньпіна.

«Золотий щит» чи «Великий китайський фаєрвол»?

У 2003 році в КНР почала працювати система, яка фільтрує контент в інтернеті. Офіційно вона називається «Золотий щит», або ж Національний інформаційний проект із громадської безпеки. Його основна функція — обмежувати, до яких сайтів та сервісів мають доступ китайські користувачі. Те, що в мережі прийнято називати «Великим китайським фаєрволом» — це комплекс законодавчих і технічних обмежень, який є частиною «Золотого щита» та власне забезпечує інтернет-цензуру всередині країни. При цьому іноді фаєрвол не блокує сторінки повністю, але знижує швидкість доступу до них, аби відбити в користувачів бажання на них заходити. Ще в 2012 році дослідження, здійснене інженерами Google, показало, що користувачі не люблять сторінки, які повільно вантажаться, й закривають їх, не дочекавшись появи контенту. Саме таку тактику використовували в Китаї щодо пошуковика Google, поки в 2006 році його не забанили остаточно. Загалом у 2010 році фаєрвол закрив доступ до близько 1,3 мільйона сайтів у КНР. Це була наймасштабніша кампанія з блокування. Після того щороку до чорного списку вносилися нові ресурси, але вже не в таких масштабах.

Чи правда, що Google, Facebook та YouTube недоступні в Китаї?

Так. А ще в Китаї блокуються деякі новинні сайти, наприклад The New York Times, The Independent, Bloomberg, BBC. Під блокуванням опинилася й мережева енциклопедія Wikipedia всіма доступними в ній мовами. Не працює й Instagram, Twitter, Google+, WordPress.com. Повніший перелік можна подивитися тут. При цьому система фільтрації не діє на спеціальні адміністративні райони — Гонконг та Макао.

Щоби потрапити під бан у Китаї, потрібно або критикувати місцеву владу, або поширювати неприйнятний контент, як-от порнографію. Але є випадки, коли великий фаєрвол фільтрує навіть окремі символи чи вислови. Наприклад, після того, як Комуністична партія Китаю запропонувала прибрати з Конституції країни поправку, що обмежувала термін перебування однієї й тієї ж особи на посту глави держави, система цензурувала букву N. Люди використовували її для позначення невизначеного числа, наприклад «N термінів на посаді секретаря партії».

Зважаючи на недоступність популярних в усьому світі соцмереж і сайтів, у Китаї є свої аналогічні за функціоналом ресурси: пошуковик Baidu, соцмережі RenRen та Weibo, месенджер WeChat тощо. Але з 2012 року у Weibo та WeChat діє вимога про верифікацію акаунтів за допомогою ID-посвідчення або номера мобільного. Без такої верифікації користувачі не можуть нічого писати у своїх акаунтах. Тож про анонімність у соцмережах тут не йдеться. Бували й випадки цензури, наприклад, коли згадки про Панамський архів зникали із Weibo та WeChat.

Що таке Fānqiáng та до чого тут VPN

У китайській мові є спеціальне слово Fānqiáng, яке дослівно перекладається як «перелазити через стіну» й означає обхід системи блокування сайтів. Поширений спосіб для обходу блокування — це використання VPN-сервісів (virtual private networks).

Однак у 2016 році Китай ухвалив новий закон про кібербезпеку, який посилив державний контроль над інтернетом. Як пояснює Freedom House, операторів мережі зобов'язали реєструвати китайських користувачів під їхніми справжніми іменами та зберігати всі дані в Китаї. Зокрема, на цю вимогу погодилася компанія Apple та передала доступ до даних китайських користувачів на iCloud компанії з КНР. Магазини мобільних додатків також зобов'язали проходити державну реєстрацію.

А в 2017 році влада почала активно боротися з VPN-сервісами. Комерційний продаж VPN-програм почали закривати, а продавців попередили про загрозу штрафів та арешту. Була навіть показова судова справа, коли 26-річного Денга Джівея (Deng Jiewei), який займався продажем VPN-програм, засудили до дев'яти місяців ув'язнення. Таким чином, появу VPN у магазинах мобільних додатків контролюють за допомогою реєстрації, а на комерційному ринку — через пряму заборону та покарання. А якщо немає VPN, то немає й доступу до заборонених сайтів.

Ми чули, що китайські ЗМІ не мають допускати стилистичних помилок. Хтось знає про це?

Організація «Репортери без кордонів» щороку складає Індекс свободи слова, в якому Китай посідає 176-те місце серед 180 країн. Нижче КНР в індексі лише Сирія, Туркменістан, Ерітрея та Північна Корея.

У звіті організації йдеться про те, що уряд Сі Цзіньпіна використовує сучасні технології не лише для контролю мережі, але й медіа. Наприклад, у 2016 році було прийнято законодавство, згідно з яким головні редактори китайських сайтів персонально відповідають за їхній контент. Для порушників передбачено систему великих штрафів. Новинні сайти мають цілодобово відстежувати зміст заміток і статей, щоб не допустити фактичних і навіть стилістичних помилок. Окрім того посилюється й контроль над стримами, аби обмежити вихід у мережу «неналежних» репортажів.

Новинним сайтам заборонили й публікувати неперевірену інформацію із соцмереж. Тобто публікувати новини на основі матеріалів чи дописів із соцмереж сайти можуть лише якщо вони «не спотворюють факти». Загалом, формулювання в законі доволі розпливчасте, тож трактувати його можна дуже широко. Приміром, так сайти не зможуть писати про вияви незадоволення чи критику влади в соцмережах. Ще до набуття чинності цього закону, в 2013 році користувачку на ім’я Чжао було засуджено до п’яти діб ув’язнення за те, що вона написала на місцевому форумі: «Я чула, в районі Лочжуан сталося вбивство. Хто-небудь знає, що там трапилося?». Її звинуватили в порушенні громадського порядку й поширенні паніки. До речі, такий формат написання постів перетворився на окрему форму тролінгу цензури. Китайці почали писати в соцмережах дописи на кшталт: «Я чув, що завтра має піти дощ. Хто-небудь знає щось про це?».

При цьому нещодавно китайська цензура спробувала приборкати і блогерів, видавши терміновий закон, який забороняє сайтам публікувати пародійні відео, якщо вони «спотворюють, висміюють чи зневажливо ставляться до робіт класичної літератури та мистецтва». Сайти також не мають довільно повторно редагувати або перезавантажувати матеріали, створені для онлайну. Багато китайських комедійних каналів підпадають під дію цього регулювання. Наприклад, блог JustXiait, автори якого використовують для пародій кадри з кінофільмів.

Влада пояснює всі обмеження турботою про користувачів та намірами захистити їх від кіберзагроз, поширення фейків та порнографії. У відповідь на заборони та посилення контролю китайська інтернет-сфера реагує специфічним сленгом, який утворився у країні.

Про «булочки на пару» та «велику жовту качку»

Професор Пенсільванського університету Віктор Майр (Victor Mair) веде блог, у якому стежить і детально розповідає про цензуру в Китаї. У розділі «Табуйований словник» він наводить багато слів та висловів, які в КНР мають подвійне значення. Є також величезний список, що його вже більше семи років збирає інтернет-проект China Digital Times. У ньому майже 3,5 тисяч слів та висловів, які заблокував «Великий китайський фаєрвол». Самі китайці називають цю мову Grass-Mud Horse lexicon (Grass Mud Horse — це ще одна назва для альпаки. Назва цієї тварини також суголосна з китайською нецензурною лайкою й має у сленгу кілька значень, дивіться табличку нижче). На сайті China Digital Space можна почитати підбірки таких висловів за різноманітними темами: екосистема інтернету, партія і влада, здоров’я та навколишнє середовище, цензура, пропаганда тощо.

Ось деякі з висловів сленгу:

Сі Цзедун

Вигадане ім’я, поєднанням імені Сі Цзіньпіна і прізвища колишнього глави КНР Мао Цзедуна.

«Булочки на пару», або «булочки Сі»

Нікнейм, який китайці використовують на позначення Сі Цзіньпіна. Прізвисько з’явилося після того, як він відвідав один із ресторанів у Пекіні й замовив там цю страву.

Татусь Сі

Ще один нікнейм для Сі Цзіньпіна. Його використовують, аби підкреслити заступницький тон, який політик використовує під час розмов.

Вінні Пух

Сі Цзіньпін, користувачі вважають, що голова КНР схожий на цього казкового персонажа.

Альпаки

Опозиційно налаштовані інтернет-користувачі; це також пародія на патріотичне гасло «Комуністична партія — мати народу», оскільки в китайській мові слово «альпака» (сǎoníma) звучить як нецензурна лайка «cào nǐ mā».

Річкові краби

Інтернет-цензори. Словосполучення «річкові краби» та слово «гармонія» в китайській мові звучать однаково. Колишній голова КНР Ху Цзіньтао назвав головним завданням партії «створення гармонійного суспільства», звідки й пішов вислів.

35 травня

4 червня 1989 року, дата розгону демонстрантів на площі Тяньаньмень. Число 35 отримане від додавання до дати 4 червня ще 31 дня попереднього місяця — травня. Альтернативні вислови: 89, 64, 04/06.

Жовтий

Слова «жовтий» та «порно» в китайській мові пишуться однаково — huángsè. Один із варіантів цього вислову виглядає як графічна картинка жовтого квадрата.

Взяти соєвий соус

Бути пасивним спостерігачем або відмовитися коментувати. Один із китайських телеканалів хотів узяти коментар у перехожого, але той почав відповідати не до ладу: «Як до біса це пов'язано зі мною? Я тут просто аби дістати соєвий соус».

Партія п'ятдесяти центів

Платні коментатори в інтернеті, які публікують коментарі й дописи на захист китайської влади. «Альпаки» припускають, що коментаторам платять по 50 центів за кожен допис.

Пити чай

Евфемізм для допиту в поліції. Тих, кого запрошують «на чай» у поліцію, зазвичай розпитують про їхню політичну діяльність та рекомендують припинити займатися нею. Про тих, хто ходив на такий допит, в інтернеті пишуть: «Він / вона випили чаю».

Перевірка лічильника води

Візит поліції. Аби їх впустили, поліцейські часто прикидаються службами, що прийшли перевірити правильність лічильників.

 Все ж деякі слова та символи банять не назавжди. Наприклад, Вінні Пух час від часу повертається на простір китайського інтернету, а літера N побула під забороною зовсім недовго, поки не вляглися суперечки навколо спірного закону. При цьому є певні періоди, коли цензура особливо посилюється — напередодні річниці розгону демонстрантів на площі Тяньаньмень у червні чи смерті лауреата Нобелівської премії миру Лю Сяобо в липні. У правозахисній групі Freedom House переконані, що Китай уже давно випередив усі інші країни світу за рівнем інтернет-цензури: «Це місце з найменшою онлайн-свободою на планеті».

comments powered by Disqus