Компанія «Яндекс» висловила протест, змінивши свій традиційний логотип «Найдется все» на аналогічний, однак із перекресленим словом «все».

«Запропоновані методи створюють грунт для різноманітних зловживань і викликають числені питання з боку користувачів і представників інтернет-компаній», – вважає головний редактор «Яндекса» Олена Колмановська.

«Ми розчаровані прийнятим минулої п’ятниці депутатами рішенням. Ми вважаємо, що законопроект у нинішньому вигляді буде недієвим, тому пропонуємо відкласти розгляд законопроекту у частині, що стосується реєстру інтернет-ресурсів, і уважно доопрацювати – із залученням технічних спеціаліств та експертів інтернет-індустрії», – заявив РІА «Новости» прес-секретар «Яндекса» Очір Манджиков.

Соціальна мережа ВКонтакте розраховує звернути увагу користувачів на неоднозначний законопроект, розмістивши на своїх сторінках інформаційний банер.

«Розпочнемо з оголошення на всіх сторінках. У Держдумі Росії слухається закон про введення цензури в інтернеті. Подробиці на http://ru.wikipedia.org», – написав у своєму Twitter засновник ВКонтакте Павло Дуров.

Протест російськомовної Wikipedia підтримують і у російському представництві Google.

«Ми підтримуємо акцію Wikipedia. Те, що цей ресурс так оперативно відреагував на новини про підготовку дискусійного законопроекту – добре. Раніше користувачі залишалися осторонь від обговорення цієї теми, проте рішення про тимчасове блокування російської Wikipedia – їхнє, і це важливо, оскільки новий законопроект торкатиметься, перш за все, користувачів російського інтернету», – заявила РІА «Новости» директор із взаємодії з органами держвлади Google Russia Марина Жунич.

Представники ЖЖ опублікували пост «Живой Журнал за свободу информации», у ньому пояснюється, яким чином поправки до законопроекту можуть призвести до цензури в інтернеті.

Лобісти, котрі підтримують поправки, стверджують, що вони направлені лише проти незаконного інтернет-контенту, який може зашкодити дітям. Однак система блокування такого контенту не передбачає можливості подання апеляції та повторного розгляду кожної ситуації. Через нестачу обмежень на дію цього законопроекту важко трактувати його як щось інше, аніж спробу ввести інтернет-цензуру, вважають у ЖЖ.

«На практиці це означатиме, що провайдери зможуть блокувати сайти за міністерськими вказівками – без рішення суду. … Нажаль, російська законодавча практика вказує на високу вірогідність того, що події розвиватимуться за найгіршим сценарієм», – резюмують представники ЖЖ.

Нагадаємо, російськомовний розділ Wikipedia припинив працювати у ніч на 10 липня. Таким чином проект висловив протест проти законопроекту з створення єдиного реєстру сайтів із забороненою інформацією.

До проекту мали запитання, зокрема, представники Мінкомзв’язку, хоча керівник відомства Микола Нікіфоров не підтримав протест російськомовної Wikipedia.

Проти дискусійного законопроекту висловилася також Рада з прав людини при президенті РФ.

Представники Ради опублікували відповідну заяву, у якій наголошувалося, що практика передбачених законопроектом методів (блокування не конкретних сторінок, а доменів та IP-адрес) фактично може призвести до масового блокування значної частини ресурсів рунету – навіть тих, котрі не містять протиправного та аморального контенту.

Законопроект про створення єдиного реєстру сайтів із забороненою інформацією був прийнятий Держдумою РФ у першому читанні 6 липня.