Європейський Діалог з управління Інтернетом (EuroDIG) – це  відкрита мережа для обговорення питань публічної політики, що стосуються управління інтернетом. В обговоренні беруть участь  відповідальні сторони (державні структури, міжнародні організації, бізнесові кола та громадянське суспільство) та зацікавлені групи з усіх 47 країн-членів Ради Європи.

Вперше ЄвроДІГ організовано у 2008 році. За час, що минув, було проведено вже чотири конференції. Наступна відбудеться в Стокгольмі, 14-15 червня 2012 року. Цього року захід буде присвячений цифровому порядку денному в Європі, законам про інтелектуальну власність, недоторканості приватного життя та захисту даних в новому інтернет-середовищі.

На офіційному рівні Україна ще жодного разу не брала участі у роботі ЄвроДІГу (брали участь окремі експерти, навчальні заклади, в тому числі  в онлайн-режимі). Тому було прийнято рішення організувати презентацію ЄвроДІГу у Верховній Раді. 

Марі Джордж, науковий експерт Ради Європи, зауважила, що «оцифрування персональних даних державними органами або приватним сектором може призвести до загрози для прав людини, конфіденційності та демократії в цілому». Тому захист даних є одним із напрямів роботи  Ради Європи цього року, спільно з Європейським Союзом.

Марі Джордж відзначила, що в українському законодавстві немає достатньої прозорості у сфері захисту персональних даних. Рада Європи виділила такі головні проблеми: особи не інформуються заздалегідь, а також під час збору даних та їх обробки;  діє занадто бюрократична система повідомлення про обробку даних до органу захисту даних; відсутність гарантій при передачі даних за кордон.

РЄ планує підвищувати рівень обізнаності українських громадян: проводити семінари з працівниками сектору банківської сфери, правоохоронних органів, сфери охорони здоров’я. Одним із важливих напрямів буде співпраця з медійним сектором з метою розробки рекомендацій щодо персональних даних (одне засідання було проведено вчора, попереду ще два).

Володимир Козак, заступник голови Державної Служби України по захисту персональних даних, під час презентації виступив з такою думкою:  «Будь-який сайт, який збирає і обробляє персональні дані, зобов’язаний назвати себе. А з цим у нас велика проблема. Навіть щодо найбільших сайтів –  ВКонтакте, Одноклассники –  треба хвилин 20 шукати, аби знайти, кому вони належать. Я вже мовчу про такий поважний сайт як «Українська правда» (де потрібно реєструватися і залишати свої дані для можливості коментування) – теж неможливо з’ясувати, кому ти залишаєш персональну інформацію. У нас вільно реєструються будь-які доменні імена, це свобода, яка виявляється небезпечною для персональних даних».

Про проблеми медійного середовища йшлося у виступі (листом) Ханне Северінсен, президента МНУО «Європейська медіа платформа». Зокрема, у листі відзначається, що проголошення українським урядом минулого року «роком інформаційного суспільства» так і залишилось порожньою декларацією. Сьогодні український ІТ бізнес, заради свого виживання, мусить вести щоденні битви з новими податками, новими обмеженнями, вимогами нових ліцензій та дозволів.

Також у виступі Ханне Северінсен сказано: «Українське громадське та експертне суспільство знаходиться у стані перманентної війни з українським парламентом та урядом  (кожного року у Верховній Раді реєструються понад 70 законопроектів в медіасфері, більшість з яких проголошуються як «європейські», але які насправді суперечать європейським стандартам щодо захисту прав людини».

Європейські експерти відзначили, що українцям заважають в міжнародній співпраці, по-перше, «візові джунглі» – тобто складні умови отримання візи для участі  міжнародних проектах, попри численні запрошення. По-друге, урядові інституції не проявляють ініціативи для участі країни в таких міжнародних форумах, як Форум з управління Інтернетом (IGF),  Європейський Діалог з управління Інтернетом (EuroDIG), Державному Дорадчому Комітеті Інтернет Корпорації з Призначених Назв і Номерів (GAC ICANN),  та інших.