Сергій Рачинський: «Тривогу в суспільстві може знизити кураторство контенту»
Сергій Рачинський: «Тривогу в суспільстві може знизити кураторство контенту»
Хто такий куратор?
Це «людина в темі», тобто людина, що обрала певну нішу, в якій вона компетентна. Куратор фактично стає джерелом інформації для людей, які хочуть зекономити час, але разом із тим підвищити рівень своєї поінформованості. Його завдання не стільки допомогти агрегатору контенту донести його до аудиторії, скільки допомогти читачу зорієнтуватися в цьому морі інформації. Тож куратор знаходиться не з того боку, з якого контент творять, а з того, де споживають.
Усю інформацію, яку зібрав куратор, він представляє у формі публікації чи то в себе на сторінці у фейсбуку, чи то у блозі, чи на спеціальному сайті.
Як проходить процедура кураторства?
В першу чергу, це агрегація джерел, дається оцінка, наскільки вони варті уваги. За нею йде дистиляція – обробка інформації з метою вижимки з неї найбільш важливої й цінної частини. Це робиться для того, щоби, з одного боку, зменшити кількість інформації, а з іншого – підвищити її якість, щільність інформації на одиницю даних. І саме в цьому приховано ноу-хау куратора.
Дуже важлива частина кураторства контенту ‒ виділення трендів. Сьогоднішній споживач цінує не тоді, коли йому переповідають, як виглядає картина світу, чи намагаються її для нього якось оформити, а коли для нього виділяють із цієї картини певні тренди, тенденції, показують, як ця картина може трансформуватися в майбутньому. Якраз тут можна оцінити рівень підготовки куратора.
Після того як контент було оброблено, його потрібно опублікувати. Дуже часто ця форма називається «mаshap-ом». І тут варто показати розвиток подій, хронологію, а не лише фіксацію новини.
Інструменти
Існує велика кількість інструментів для кураторства контенту. В першу чергу, для агрегації ‒ feedly.com, ним я користуюся щоденно. Плагін цього ресурсу інтегрується у ваш браузер. Для публікації годяться сервіси scoop.it та paper.li, вони допомагають формувати вашу авторську роботу. Для постійного спілкування зі своєю аудиторією можна використовувати bufferapp.com, що дозволяє наперед планувати пости в соціальних мережах і автоматично постити їх у певних час. На Ifttt.com ви формуєте причинно-наслідковий ланцюжок інформації.
Якщо потрібно швидко проілюструвати якісь матеріали, то сервіс simplediagrams.com цілком вартий вашої уваги. Тут є великий набір графічних примітивів, які можна розміщувати на одному полі, й виглядає це як малюнок крейдою на чорній шкільній дошці.
Виклики перед куратором сьогодні
В час інформаційної війни виникає все більше несистемного контенту, який створюють люди без розуміння й досвіду, які просто опинилися в той час у тому місці. Це різнобарв’я джерел і, як наслідок, низька якість створюють проблеми для куратора. Ще однією проблемою для куратора є нерегулярність контенту, тому він повинен бути готовим часто переглядати перелік своїх основних джерел.
Кураторство в Україні
В Україні яскраво вираженого куратора контенту немає, але елементи кураторства трапляються часто. Як приклад можу навести діяльність військового оглядача Дмитра Тимчука, яка є прототипом кураторства. Після певної трансформації своєї інформаційної діяльності він цілком може стати повноцінним куратором.
До куратора людина звертається насамперед тоді, коли перед нею стоїть важливий принциповий вибір, якщо від цього вибору залежить його майбутнє. Інформаційний потік, зокрема зі сходу країни, вселяє в нас відчуття тривоги через те, що ми пропускаємо щось важливе. Кураторство контенту призначене якраз знизити цю тривогу. Тобто коли в нас є куратор – людина, якій ми довіряємо, яка збере всю доступну інформацію з певної теми, розповість, що в країні відбувається те й те, то відчуття комфорту стає більшим і людина заспокоюється. І навіть це варте того, щоб займатися кураторством в Україні. Принаймні попит сьогодні для цього великий.
Лекція Сергія Рачинського відбулася в рамках баркемпу «Цифрова журналістика, інформаційна безпека та висвітлення виборів», організованого ГО «Телекритика» та mymedia.org.ua