Військовий трибунал в Форт-Міде, штат Меріленд, визнав 25-річного військовослужбовця винним за 20 статтями, включно зі шпигунством. Як відзначає в статті від 22 серпня The New York Times, у листі до президента Обами Бредлі Менненг (Bradley Manning) просив про помилування, а також вибачився за «неочікувані наслідки» своїх дій для США.

В WikiLeaks рішення суду назвали «серйозною стратегічною перемогою», оскільки прокурори вимагали для Меннінга 60 років ув’язнення. Меннінгу врахують 3,5 роки, котрі він відбув у попередньому ув’язненні і додаткові 122 днів в якості компенсації за погані умови утримання в перший період після арешту.

Засуджені військові можуть вийти на волю раніше за гарну поведінку, проте, щоб претендувати на умовно-дострокове звільнення, вони повинні провести в ув’язненні мінімум третину свого терміну.

Суддя, полковник Деніз Лінд (Denise Lind), також оголосила про звільнення Меннінга з ганьбою із військових сил США і утримання частини його заробітної плати. Коли Меннінга виводили з судової зали, його прихильники скандували «Ми будемо чекати тебе, Бредлі!» і «Дякуємо, Бредлі, ми тебе любимо!».

Вирок для Меннінга розгляне і, можливо, скоротить командування військового округу, далі справа надійде в армійський суд з військових апеляцій. Останньою інстанцією стане Верховний суд США. Правозахисна організація Amnesty International і «Мережа підтримки Бредлі Меннінга» оголосили про збір підписів під петицією на адресу Барака Обами з проханням помилувати Меннінга.

Під час служби в Іраку молодший аналітик розвідки Меннінг передав тисячі військових дипломатичних документів і звітів проекту Джуліана Ассанжа WikiLeaks. Свої дії інформатор пояснював спробою ініціювати в суспільстві дискусію про міжнародну політику і військову стратегію США. Завдяки Меннінгу проект WikiLeaks опублікував листування американських дипломатів і дані про військові інциденти в Іраку і Афганістані, а також зйомки з вертольоту Apache, на яких продемонстровано вбивство 12 людей в Іраку в 2007 році. 

Ці матеріали суттєво вдарили по іміджу США. Американська влада заявила, що оприлюднення документів вплинуло на міжнародні відносини країни, а також зіпсувало успіх операції в Афганістані.