Рівень довіри до ЗМІ зріс – Ірина Бекешкіна

00:00,
5 Червня 2013
2519

Рівень довіри до ЗМІ зріс – Ірина Бекешкіна

00:00,
5 Червня 2013
2519
Рівень довіри до ЗМІ зріс – Ірина  Бекешкіна
Про це свідчить загальнонаціональне опитування, проведене фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва разом із соціологічною службою Центру Разумкова.

Результати дослідження були представлені у середу, 5 червня, на круглому столі «Свобода слова в Україні: оцінки, проблеми, перспективи», який організував фонд «Демократичні ініціативи».

«Приємна новина для журналістів у тому, що ЗМІ є серед тих соціальних інституцій, які мають найбільшу довіру населення», – відзначила директор фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна. Так, загалом по Україні 48% громадян відповіли, що вони «переважно довіряють» ЗМІ і 10,3% – «повністю довіряють». Баланс довіри-недовіри (різниця) становить +24,5%. Якщо порівняти із даними попередніх опитувань, можна сказати, що рівень довіри до ЗМІ підвищився (у липні 2007 року баланс був +5,6%, у квітні 2012 року +12,2%).

Динаміка рівня  довіри до засобів масової інформації України

 

Липень-2007

Квітень- 2012

Травень-2013

Довіряють (повністю або переважно)

45.8

40,5

58,3

Не довіряють (повністю або переважно)

40.2

28,3

33,8

Баланс довіри-недовіри (різниця)

+5.6

+12,2

+24,5

Іншими соціальними інститутами, які, згідно з опитуванням, мають найбільшу довіру громадян,  є церква (баланс довіри-недовіри становить  +50%) та Збройні сили України (+11%).

«Вперше за всю історію опитувань баланс довіри до громадських організацій позитивний (+3%), – підкреслила Бекешкіна. – Тобто, це свідчить про те, що громадяни починають довіряти неполітичним інституціям».

Блок питань стосувався стану свободи слова в Україні. Більше половини населення  вважає, що в Україні існує свобода слова (10% вважають, що існує повною мірою, і 46% – в основному існує), а 36% впевнені, що не існує (29% – в основному, не існує, і 7% – зовсім не існує).  Найбільш впевненими в існуванні свободи слова в Україні є виборці Партії регіонів (75%) та Комуністичної партії України (62%). В тому, що свобода слова відсутня, переконані  виборці Всеукраїнського об’єднання «Свобода» (49%) і  партії «УДАР» (47%).

Як Ви вважаєте, чи існує в Україні свобода слова? (залежно від регіону)

 

Захід

Центр

Південь

Схід

Загалом по Україні

Так, повною мірою

6,4

7,1

16,1

12,9

10,2

В основному, існує

51,8

44,5

51,0

41,9

45,9

В основному, не існує

27,2

32,5

22,4

30,0

29,0

Зовсім не існує

4,6

9,8

3,

8,1

7,3

Важко сказати 

10,0

6,2

6,6

7,1

7,6

Третина населення (З2%) вважає, що у засобах масової інформації рідко представлені різні точки зору – як влади, так і опозиції  (у 2012 році так вважали 29% громадян). Однак все ж таки  переважає (50%) думка про те,  що досить часто в ЗМІ представлені обидві точки зору.

Чи часто  у засобах масової інформації  представлені  різні точки зору – як влади, так і опозиції  з різних суспільних проблем?

 

Грудень

2009

Серпень 2012

Травень 2013

Дуже рідко  

8.1

5,9

7,7

Досить рідко 

15.5

22,9

24,8

Досить часто 

42.7

39,8

39,0

Дуже часто 

     17.1

15,3

11,4

Важко сказати

16.7

16,0

17,1

Під час круглого столу обговорили і актуальні проблеми, пов’язані із свободою слова – зокрема, конфлікт на телеканалі «ТВі». «Мені шкода, що та ситуація, яка склалась на ТВі, не стала предметом серйозного системного обговорення проблеми прозорості власності та відносин редакційних колективів із власниками у медіасередвищі,   зауважила Діана Дуцик, головний редактор сайту MediaSapiens (ГО «Телекритика»). Бо йдеться не тільки про один телеканал –  таку ситуацію переживали у різні часи різні медіа України». На думку Дуцик, цю ситуацію можна спробувати врегулювати на законодавчому рівні, прописавши механізми, котрі дозволили б захистити редакції від тиску власників. 

Як свідчать результати опитування, про події, що відбулися на телеканалі ТВі, знає 15% населення і ще 24% «щось про це чули», а 62% – взагалі не знають про цю ситуацію. Серед тих,  хто хоча б щось чув про дані події, переважає (41,5%) точка зору про те, що відбулося захоплення телеканалу, 16% вважають, що «зміна власника взагалі не стосується телеглядачів», 14% сподіваються, що від зміни власника телеканал зміниться на краще, а 29% не визначилися з власною оцінкою ситуації.

Чи знаєте Ви про події, що відбулися на телеканалі TВi? (залежно від регіону)

 

Захід

Центр

Південь

Схід

Україна

загалом

Так, знаю

17,6

17,9

9,5

12,0

14,6

Щось про це чув

29,6

31,0

17,7

15,7

23,7

Нічого про це не знаю

52,8

51,1

72,8

72,4

61,7

Учасники круглого столу не оминули подій 18 травня  справу Ольги Сніцарчук і Владислава Соделя.  «Можливо хтось образиться, але я думаю, що там не було цілеспрямованого побиття журналістів, але було гірше – було рутинне ставлення до журналістів,  відзначила Бекешкіна.  Це те, що відбувається постійно – не завжди силою, буває, іншими засобами, коли перешкоджають знімати чи писати».

Політичний аналітик Сергій Цигіпа зауважив, що рівень захисту журналістів у регіонах на порядок нижче ніж у столиці: «Я на власному досвіді знаю, що таке вести журналістське розслідування у провінції. Те, що відбулось 18 травня у Києві, – це ще квіточки». Цигіпа відзначив, що першочергова  причина такого становища – велика економічна залежність ЗМІ на місцях, переважна більшість яких є державними.

При цьому місцеві газети для 37% громадян є основним джерелом політичної інформації.  Абсолютним інформаційним лідером в інформуванні про політичні події залишається телебачення – 90% населення зазначили його серед трьох пріоритетних для себе ЗМІ, радіо – для 29%,  інтернет-сайти (новинні, політичні) – для 21% населення.

Ірина Бекешкіна зауважила, що на фоні зростання довіри до ЗМІ важливо звернути увагу на таку тенденцію як джинса та поширення фейкових новин. Зокрема, останній випадок – новина про екзит-пол у Василькові від аналітичного центру «Республіка», якого насправді взагалі не існує. Однак ця новина швидко поширилась через центральні інформаційні агенції, такі як УНІАН, «Укрінформ», а потім з’явилась на багатьох авторитетних інтернет-сайтах. Діана Дуцик погодилась, що фейкові новини стають загрозливим явищем у журналістиці сьогодні: з одного боку, тут проблема  замовних матеріалів, але з іншого – недбалості журналістів, які не дотримуються стандартів та не перевіряють інформацію. «З’ясувати, що центру «Республіка» не існує, було легко, потрібно було хоча б ввести у пошук назву і пересвідчитися, що про нього немає ніякої інформації»,  відзначила пані Бекешкіна.

Загальнонаціональне опитування провели фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва разом із соціологічною службою Центру Разумкова з 17 по 22 травня 2013 року. Було опитано 2010 респондентів віком від 18 років у всіх областях України, Києві та АР Крим за вибіркою, що репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична похибка вибірки (без урахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95. Опитування здійснено коштом програми Matra Посольства Королівства Нідерландів в Україні та Європейського  Союзу.

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Фото: MediaSapiens
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду