53% відвідувачів «Телекритики»/«Медіаграмотності», що взяли участь в опитуванні, яке тривало на сайті протягом останнього тижня, підтримують ідею квотування вітчизняного продукту в ефірі радіостанцій у тому чи іншому вигляді.

Ми запитували, як вирішити проблему з українською музикою в радіоефірі. В опитуванні взяли участь 328 осіб. Найбільшу кількість голосів – 84 (26%) – було віддано за варіант відповіді «обов’язкова частка пісень українською мовою для всіх радіостанцій». На другому місці – 23% (75 голосів) – варіант «обов’язкова частка композицій, вироблених в Україні, для всіх». Іще тринадцятеро (4%) підтримують пропозицію диференційованого підходу до радіостанцій – квотування ефіру тих, що крутять поп-музику, і звільнення від квот для нішевих радіостанцій.

Ідею надання пільг радіостанціям підтримали загалом 29% респондентів. Із них 66 (20%) вважають найкращим варіантом пільги радіостанціям, які транслюють певний відсоток  пісень українською мовою, 9% - тим, які транслюють музику українського виробництва.

55 опитаних (17%) висловились за відсутність будь-яких пільг чи квот на український/україномовний продукт. 2% обрали інший варіант. «Потрібне створення окремих україномовних радіостанцій та телеканалів, а також підтримка наявних», - пише один із дописувачів. Інший рекомендує «украм» розвивати власний «шансоно-блатнячок» («Медіаграмотність» радить шановному читачеві послухати групу «Лесик Бенд», може, сподобається).

«Увага! Замисліться! З одного боку, коли в Канаді встановили обов’язкові 70% національного продукту на радіо, контрактори почали бігати за артистами й благати їх дати права на мовлення. Тут же з’явились зірки світового рівня – Браян Адамс, Селін Діон. З іншого боку, сьогодні в Нью Йорку існує російська радіостанція на 87,7 FM під назвою «Позитив», яка транслює все російське, СНДшне і радянське, крім американського або англійського. Нікому на думку не спадає змусити росіян транслювати «частково нацпродукт». І ще, смішно уявити, щоб радіостанція, яка крутить класичну музику, була зобов’язана транслювати щось сучасне українське. Це маячня й абсурд», - йдеться в коментарі одного з дописувачів.

Цікава деталь: жоден із дописувачів, що коментували це опитування, не підписався власним ім’ям (така можливість у коментарях до опитувань передбачена лише для тих, хто зареєструвався й увійшов під своїм логіном, інші залишаються анонімами). За весь час існування сайту «Медіаграмотність» під її текстами було залишено не більше десятка коментарів, підписаних ім’ям і прізвищем автора. Всі інші були анонімними, хоча, здавалося б, дух і стилістика матеріалів сайту не мали б до цього заохочувати.

Це – тема нашого наступного опитування: Чи готові ви залишати коментарі на нашому сайті під справжнім ім’ям?  Будемо вдячні вам за ваші відповіді.

«Медіаграмотність»