Неочікуване рішення комітету розслідувань міста Гродно закрити справу опозиційного білоруського журналіста польського походження Анджея Почобута (Andrzej Poczobut) за звинуваченням у наклепі на голову держави викликало суперечливу реакцію журналістів, міжнародних медіаорганізацій і політиків. 

Заступник головного редактора Gazetа Wyborcza Пьотр Стасинський (Piotr Stasinski) розцінив це рішення неоднозначно. «Воно дає йому [Анджею Почобуту. – MS] змогу більш вільно пересуватися у межах Республіки Білорусь, Протягом останніх дев’яти місяців наш кореспондент був позбавлений можливості вільно пересуватися. Однак він, як і раніше, зіштовхується із ризиком 3-річного позбавлення волі умовно, лишаючись залежним від милості режиму, втіленням якого є  президент і його політична поліція. Почобута засудили за статті в Gazety Wyborcza, в яких він нібито ображав Олександра Лукашенко. Тепер будь-яка з його теперішніх і майбутніх статей може стати приводом для чергового позбавлення волі», – відзначив Стасинський.

«Репортери без кордонів» (RSF) вважають ухвалене в Гродно рішення «недостатнім». Медіаорганізація закликала владу Білорусії «скасувати попередній, вочевидь політично вмотивований вирок Почобуту, відкинути  будь-які інші судові процедури, що нависають над ним, а також дозволити журналісту виїхати за кордон».

«Статті 367, 368, 369 і 369 кримінального кодексу (за наклеп і образу посадових осіб, президента та дискредитацію республіки), інші статті, що обмежують свободу інформації, мають бути скасовані, – наголошує RSF. – Відмови від звинувачення проти одного журналіста, який перебуває під тиском, недостатньо».

Представник Міжнародного інституту преси (IPI) Барбара Тріонфі (Barbara Trionfi) заявила: «Справа проти Почобута наочно демонструє охолоджуючий ефект, який закони про наклеп справляють на журналістів – і те, як ці закони впливають на можливість журналістів критично аналізувати дії  державних чиновників».

Віденська медіаорганізація закликала білоруську владу ініціювати «процес скасування положень кримінального законодавства про дифамацію, а до його завершення утримуватися від застосування цих законів, котрі негативно впливають на свободу преси». Цивільного законодавства про дифамацію достатньо для боротьби із пулікацією недостовірної інформації, вважають у IPI.

Польський сенатор Марек Боровський (Marek Borowski) вбачає у рішенні білоруського суду «чергова гру голови держави».

«Лукашенко, – заявив Боровський, – застосовує метод «крок вперед, два кроки назад». Звісно, краще, що людину не тягнуть до суду і не саджають у тюрму. З іншого боку, не потрібно особливо радіти з цього приводу».

Офіційною причиною закриття справи Анджея Почобута стали розбіжності у висновках лінгвістичних експертиз та відсутність об’єктивних даних, які підтверджували факт наклепу на голову держави.

Заарештованого у червні 2012 року Почобута було звинувачено в образі президента Олександра Лукашенка згідно зі статтею 367.2 кримінального кодексу. Лінгвісти, котрв вивчали матеріли журналіста, написані для видань Charter97.org та Belaruspartizan.org, спочатку нібито знайшли висловлювання, якаі свідчать про «образу глави держави» та «дискредитацію республіки».

Почобута упродовж дев’яти днів утримували під вартою перш, після цього журналіста звільнили – за умови, що він не залишатиму Гродно у період розслідування. Тепер це обмеження частково скасовано – Почобут може залишити місто, однак не має права залишити країну.

Журналісту, котрий співпрацює, зокрема, з польською Gazeta Wyborcza, як і раніше, загрожує 3-річне умовне тюремне ув’язнення, до якого його було засуджено у 2011 році за аналогічними звинуваченнями: наклеп і образа перезидента у десяти опублікованих в Gazety Wyborcza, виданні Belaruspartisan.org та його блозі статтях.

У рамках попередньої справи Анджей Почобут відсидів у 2011 році 91 день із 3-місячного тюремного терміну. Його звільнили за умови відбуття 3-річного терміну умовного ув’язнення у разі порушення судового контролю.

Остаточне рішення щодо справи журналіста білоруський суд повинен винести у вересні 2013 року.

Упродовж останнього десятиліття за наклеп і образу президента Лукашенка отримали умовний терміни ув’язнення отримали або були покарані примусовою працею щонайменше 9 осіб, серед них 3 журналістів.

За Індексом свободи преси-2013 «Репортерів без кордонів» Білорусь посідає 157 місце серед 179 країн світу.