Семінар розрахований на викладачів факультетів журналістики українських вишів. Так, у заході взяли участь викладачі, зокрема, Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара, Донецького національного університету, Запорізького національного університету, Інституту журналістики Київського  національного університету імені Тараса Шевченка, Львівського університету імені Івана Франка, Маріупольського державного університету, Могилянської школи журналістики (НаУКМА), Таврійського національного університету імені Вернадського, Українського католицького університету та Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. 

Модульна система навчання та орієнтація на результати навчання – це основні підходи, про які говорили під час семінару тренери. А це  – Пітер Готтшолк, випускаючий редактор блоку «Знання» французько-німецького телеканалу ARTE (Страсбург, Франція) та професор кафедри ЗМІ у Німецькій вищій школі при Університеті прикладних наук Міттвайда (Німеччна); Тім Уайт, практикуючий журналіст, міжнародний тренер, управляючий директор компанії Tim White Media Consultancy Ltd. (Великобританія); Майкл Роулз, консультант у сфері освіти, координатор курсів/старший викладач (Великобританія). Усі тренери мають досвід роботи як в практичній журналістиці, так і в сфері освіти.

Пітер Готтшолк

«Наше навчання сьогодні орієнтоване на студента. Коли я навчався – це було академічне навчання», – говорить Майкл Роуз. Він переконаний, що важливо розуміти, що студенти є клієнтами університетів.

Майкл Роулз розповів, що університети Великобританії переглядають свої курси кожні п’ять років. Модульна система навчання, за його словами, дуже зручна, бо гнучка і дозволяє заміняти курси, якщо вони втратили свою актуальність. Окрім того, «модульні курси дуже прозорі, студенти знають наперед критерії оцінювання  їх роботи, яка література їм потрібна, які технічні засоби», розповів Майкл Роулз.

Також така система навчання дозволяє будувати студентам самостійно свої програми. «Студенти можуть вибирати і поєднувати модулі», – наголошує Роулз.

Університети Великобританії також мають стандартизовані правила, за якими оцінюють якість роботи самих викладачів. «У нас тестують не зміст курсів, а рамку, структуру, те, як ви викладаєте. Ніхто вам не скаже, що саме ви маєте розповідати, або що чогось розповідати не можна», – зауважує Майкл Роулз, який сам розробив низку програм та курсів для британських університетів. 

Семінар проведено в рамках проекту «Паспорт професії». У 2011 році компанія СКМ ініціювала проект по розробці сучасних професійних стандартів – «паспортів професій». Партнерами проекту виступили Міністерство освіти та науки, молоді та спорту, Британська Рада, Конфедерація роботодавців України та Аналітичний центр «БЕСТ». «Паспорти професій» покликані ліквідувати дисбаланс на ринку праці між попитом та пропозицією спеціалістів, коли знання та навики випускників не відповідають вимогам роботодавців. У «Паспортах» буде чітко прописано, що повинен вміти та знати спеціаліст, щоб роботодавець був готовий його  взяти на роботу. На сьогодні уже розроблені професійні стандарти для восьми професій в металургії, енергетиці та цифровій журналістиці. На основі цих «паспортів професій» система освіти буде формувати систему кваліфікацій, а вищі навчальні заклади і профтехучилища – навчальні програми.

Фото надані організаторами семінару