5 грудня Вчена рада Київського національного університету затвердила Правила прийому до Київського університету імені Тараса Шевченка у 2017 році. Відповідно до них абітурієнт більше не складатиме випробування творчого конкурсу. Для вступу достатньо результатів ЗНО з наступних предметів: української мови та літератури, історії України та іноземної мови. Найбільший ваговий коефіцієнт присвоєно сертифікату ЗНО з історії України - 0,4.

 Варто відзначити, що мінімальний бал для сертифікатів ЗНО з української мови та літератури, а також історії України встановлений на рівні 140. Поріг іноземної мови - 120. Раніше творчий конкурс позиціонувався профільним випробуванням і його нижній поріг становив 170 балів з 200. У випадку отримання нижчого балу вступник не допускався до участі у загальному конкурсі. Чому ж Інститут журналістики вирішив у 2017 році обмежитися сертифікатами зі ЗНО?

Заступник директора Інституту журналістики з науково-педагогічної роботи та відповідальний секретар відбіркової комісії Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Євген Цимбаленко пояснює це так: «В цьому році ми вирішили провести експеримент і подивитися, наскільки гірше, або краще, або можливо ніяк творчий конкурс упливає на відбір студентів. Переважно до нас на журналістику вступають студенти, які набирали високі бали ЗНО. Так було й минулого року. І якщо взяти мінімальне значення балів творчого конкурсу і максимальне, перемножити його на ваговий коефіцієнт, який у 2016 складав 25%, то загалом ми отримаємо розрив в межах 19 балів. Так от 19 балів на становище тих абітурієнтів, які прийшли з високими балами ЗНО, аж ніяк не впливали. Ті, хто були на верхніх позиціях рейтингу, перемішалися між собою, тобто там були лиш якісь мінімальні зміни. Тому виникла така ідея у якості експерименту відмовитися від творчого конкурсу. І просто поспостерігати за результатами цього року -наскільки це повпливає на абітурієнтів і той контингент студентів, яких ми наберемо».

Виникає очевидне питання: якщо у 2016 році, відповідно до слів пана Цимбаленка, творчий конкурс суттєво не вплинув на рейтингове становище абітурієнтів, то чи слід очікувати якихось змін у випадку відмови від нього? На це заступник директора ІЖ відповів, що існує певна група абітурієнтів, які бояться подавати документи на спеціальності, де має місце творче випробування. «Оскільки існує така думка: ага, якщо творчий конкурс, значить, там щось нечисте, там якісь махінації. І вони не подають документи. І ми втрачаємо якусь кількість абітурієнтів з високими балами», - пояснив Євген Цимбаленко. Він також додав, що на освітні програми з аудіовізуального мистецтва творчий конкурс залишився, «тому що без цього там просто неможливо жити, тут питань не виникає абсолютно».

Проректор з науково-педагогічної роботи КНУ імені Тараса Шевченка Володимир Бугров основну проблему творчого конкурсу вбачає в суб’єктивності оцінки роботи кожного з абітурієнтів: «ГО “Детектор медіа”, у тому числі, критикувала журналістські виші України через те, що творчий конкурс завжди є суб’єктивним. Ми як найкращий університет України завжди турбуємося про те, щоби до нас вступили якомога об’єктивніше, і тому після вивчення ситуації ми дійшли висновку, що творчий конкурс дійсно може містити певну часту суб’єктивізму, але навіть якщо є 1% суб’єктивізму, то він усе одно є. Так ми вирішили за поданням Інституту журналістики встановити лише сертифікати ЗНО, щоби була абсолютна об’єктивність. Адже ЗНО є зовнішнім і незалежним оцінюванням. Тобто щоби це зовсім не залежало від суб’єктивних чинників».

Після зауваги про те, що ГО «Детектор медіа» в рамках дослідження журналістської освіти не ставила під сумнів доречність творчого конкурсу, а його ставили під сумнів учасники дискусії, які були запрошені на презентацію результатів дослідження у листопаді, зокрема, директор Департаменту вищої освіти МОН Олег Шаров, пан Бугров зазначив: «Я знаю погляди Олега Ігоровича. І він як математик каже, якщо є хоч найменша вірогідність ймовірнісна, а творчий конкурс це і є в принципі ймовірнісна оцінка, то можуть виникати сумніви в достовірності та об’єктивності. І ми в тому числі дослухалися до цього».

Разом з тим, він наголосив, що журналістська спільнота завжди критикувала зміст конкурсу. «Один журналіст і медіаексперт вважає, що треба знання перевіряти, інший журналіст і медіаексперт вважає, що треба перевіряти здатність до написання, третій вважає, що творчі здібності. Виходить, що у кожного своя думка, і тому, мабуть, все ж таки простіше для того, щоб досягнути максимальної можливої об’єктивності - а ми не маємо сумніву в об’єктивності ЗНО - то все-таки було вирішено Інстутом журналістики і Вченою радою університету, що в цьому випадку на цю спеціальність приймати абітурієнтів у 2017 без творчого конкурсу. Якщо ви звернули увагу на аудіовізуальне мистецтво - там творчий конкурс залишився. На літературній творчості ситуація дещо інакша - там творчий конкурс має кваліфікуючий характер. Тобто склав/не склав. Там немає балів».

Пан Бугров додав, що, на його думку, виміряти кількісно якісні властивості людини писати, чи робити репортажі, чи щось інше - дуже складно: «Творчі здатності завжди якісні. Можу чи не можу я писати, малювати, чи щось інше. І як їх виміряти кількісно - хто має більші, хто менші - тут можуть виникати питання. Тому, можливо, це рішення і є правильним на сьогоднішній день».

У свою чергу директор Департаменту вищої освіти МОН Олег Шаров наголосив, що складання переліку конкурсних випробувань міністерство залишило на розсуд вишів: «Вони його (творчий конкурс, - MS), звичайно, за бажанням можуть проводити, але ми дотримуємося позиції, що чим менше буде творчих конкурсів - тим ліпше, бо їх об’єктивність дуже сумнівна. Тож в цілому ми ставимося прихильно до відмови від них». «Моя особиста думка - творчий конкурс значно менш об’єктивний, аніж результати ЗНО. І якщо ми говоримо про те, що маємо забезпечити рівність прав громадян і справедливість вступної кампанії, то краще його скасувати», - підкреслив пан Шаров.

Цікаво, що раніше, восени, під час конференції «Журналістська освіта в Україні: що маємо і куди рухаємося?», яку організовувала ГО “Детектор медіа”, Олег Шаров висловлював думку про неналежну оцінку творчих здібностей абітурієнтів, наголошуючи на невідповідності результатів творчого конкуру й ЗНО. «З вивчення вступної кампанії починає створюватися дивне враження: якщо зі спеціальності “журналістика” прибрати творчий конкурс, то в нас дуже зменшиться кількість вступників і ще більше зменшиться кількість контрактників. Тому що багато осіб розглядає журналістику як спеціальність, оскільки на неї можна подати документи не з трьома сертифікатами ЗНО, а з двома. Питання: чи сприяє це якості журналістської освіти за такою значущою спеціальністю, як журналістика?», - говорив він.

Міністерство, до речі, поки не володіє інформацію щодо того, чи відмовилися від творчого конкурсу на журналістських напрямах інших вишів країни. «Ми отримаємо цю інформацію в остаточному вигляді наприкінці січня, коли навчальні заклади внесуть свої конкурсні пропозиції до Єдиної державної електронної бази з питань освіти», - відповів директор Департаменту.

За інформацією MediaSapiens та даних, розміщених на сайтах окремих українських вишів, творчі конкурси за спеціальністю «журналістика» також не будуть проводитися у Черкаському національному імені Богдана Хмельницького, Сумському державному університеті та Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна.

Лишили творчий конкурс у переліку випробувань Львівський національний університет імені Івана Франка, Ужгородський національний університет, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Kоцюбинського, Національний університет «Одеська юридична академія», Чорноморський національний університет імені Петра Могили, Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Національний авіаційний університет, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника та Запорізький національний університет.