Український фотожурналіст і фотокореспондент Bild Сергій Полежака вже майже рік навчається в Данській школі журналістики. Він каже, що в цій школі люблять експериментувати й створювати нове, працювати з трендами, а не наздоганяти їх. Сергій наголошує, що данська освіта — можливість, але нею потрібно вміти скористатися: «Це можливість, де я повинен прийти і витягувати те, що мені потрібно. Не потрібно бути губкою — потрібно співпрацювати».

У Києві журналіст продемонстрував свої роботи в рамках авторського мультимедійного проекту «Мости Донбасу», приуроченого до другої річниці захоплення сепаратистами міських відділків міліції в Слов'янську і Краматорську (Донецька область).

Також Сергій організував семінар, на якому розповів не лише про особливості освіти фотожурналіста в Данії, але й дав декілька порад куди і як подавати документи, щоби вступити з першого разу та не повторювати чужих помилок.

Про Данську школу журналістики

Данська школа журналістики — вищий навчальний заклад (університет) із медіа та журналістики, розташований у двох містах: Копенгагені та Орхусі.

Для фотожурналістів передбачено три програми: «Фотожурналістика 1» (Photojournalism 1), «Фотожурналістика 2» (Photojournalism 2)та «Фотографічна комунікація» (Photographic Communication), на якій вивчають фотографію та редагування. Перші дві програми тривають семестр — від 4 до 5 місяців. Школа постійно набирає слухачів. Дедлайни на обидві програми 1 квітня та 1 жовтня.

Сергій Полежака почав навчатися в Данській школі журналістики 2015 року. В грудні він закінчив першу програму для фотожурналістів — «Фотожурналістика 1». Наразі Сергій продовжує навчатися на програмі «Фотожурналістика 2».

Студенти, які вивчають фотожурналістику, навчаються в Орхусі, що, за словами Сергія, краще, адже Данія — дорога країна, а Орхус — невелике місто, в якому все дешевше, ніж у Копенгагені.

Він також акцентує, що програми для міжнародних студентів, які навчаються не на програмах обміну (наприклад, програма ЄС Erasmus Mundus), дипломів не видають — це так звані програми без диплому (non degree programs).

Програма «Фотожурналістика 1» — це класична програма з чотирьох модулів, де вивчають як традиційні формати — репортажну й журнальну фотографії, так і сучасні — веб-документалістику.

Перший модуль, на якому вивчають репортажну фотографію, триває п’ять тижнів. У рамках цього модулю студенти виконують п'ять різних завдань (по одному завданню на тиждень). Зазвичай вони роблять репортажі про життя міста.

«Пар як таких немає. В школі ми обговорюємо відзняті фотографії, монтуємо, верстаємо, ще раз переглядаємо весь матеріал і публікуємо свої роботи», — каже про перший модуль Сергій Полежака і продовжує: «Наприклад, був тиждень на зйомку на Орхуському фестивалі (фестиваль вуличного мистецтва, кулінарії та музики. — Авт.). Всі пішли на тиждень на фестиваль робити репортаж. Потім приходимо й друкуємо на шкільному принтері невеликі фотографії. Окрім цього, ми приносимо сирий відзнятий матеріал. Спочатку показуємо власну вибірку і обговорюємо. Потім ми також переглядаємо весь “сирий матеріал” і колективно думаємо, що ще з нього можна було вибрати».

«Теоретичної підготовки мало. В основному це навчання на практиці.Ми постійно практикуємося», — каже Сергій. Він наголошує, що Данська школа журналістики, зокрема й програми підготовки фотожурналістів — це відкриті програми, де студенти можуть багато експериментувати: «Цедужеекспериментальнашкола».

Другий модуль — журнальна фотографія.Модуль триває три тижні: перший тиждень — дослідження теми, другий — робота в полі, третій — написання тексту, робота з фотографіями й верстка матеріалу.

Головне завдання студентів — підготувати колективний журнал. Зазвичай студенти самостійно готують журнал, однак викладачі допомагають будувати історії та робити верстку.

Особливістю журналу є його центральна тема, якої дотримуються всі студенти. Наприклад, восени 2015 року, коли Сергій навчався на цій програмі, головною темою був «Зв’язок» (Connection). Для журналу він підготував фоторепортаж «Рай у джунглях» (Jungle Paradise), де показав життя в таборі біженців у французькому місті Кале, що на півночі Франції.

На думку Сергія, цей модуль — данина традиції, оскільки журнальної фотографії стає все менше.

Третій модуль — веб-документалістика (webdocumentary). У ньому вивчають відео та звук. Веб-документалістика — поєднання естетики фотографії та прийомів кіно, вважає фотожурналіст.

Модуль триває три тижні. Перший тиждень — лекції про побудову відеоісторій та роботу зі звуком. Окрім теоретичної частини, студенти мають практичну — вони готують аудіоісторії.

Другий тиждень модуля — зйомка. На відміну від попереднього модуля, тут студенти працюють у групах. 2015 року головною темою модуля були біженці: «Ми вирішили об’єднати всі роботи темою біженців. Це була гаряча пора, тому ми вирішили написати про це з декількох поглядів:про самих біженців,про місцевих помірковано правих і про програму прийому,в якій сім’ї приймають біженців із метою асиміляції».

Третій тиждень — підготовка та презентація проекту. Хронометраж кожного відеосюжету не більше 10 хвилин. За словами Сергія, презентація проекту — це радше дружнє обговорення, аніж іспит: «Це не виклик на килим.Все відбувається в легкому форматі: сидимо й дивимося все те, що було відзнято. Потім обговорюємо і отримуємо коментарі».

Проект, підготовлений Сергієм Полежакою та Лобною Тарек (Єгипет)

Четвертий модуль — авторський проект.Це фінальний проект на вільну тему. На роботу над темою є 5 тижнів.

Сергій зазначає, що програма «Фотожурналістика 1» має два семестри: осінній та весняний. Весняний семестр, на його думку, оптимальніший, адже він дає більше часу на підготовку проектів. «На весняному семестрі на цій програмі більше часу, тому я рекомендую вступати восени на весняний семестр для того, щоб було більше часу на все, особливо на веб-документалістику, оскільки це наступна стадія розвитку», — зазначає Сергій.

Окрім програми «Фотожурналістика 1», як ми вже сказали, є також програма «Фотожурналістика 2». Вона буде корисною в першу чергу тим, хто вже спробував себе в новинній чи журнальній фотографії і тепер хоче зрозуміти, як розвиватиметься професія фотожурналіста.

«За семестр готуються два проекти.На підготовку першого є місяць, другого — два. Перший проект, неофіційно, персональний, про себе. Другий проект — класичний журналістський», — пояснює Сергій Полежака особливості другої програми фотожурналістики.

Про подачу документів

Подача заявки на навчання в Данській школі журналістики складається з чотирьох етапів. Перший етап — вибір програми, другий — особиста інформація. На третьому етапі потрібно зазначити місце навчання та вказати рівень знання англійської мови (бали сертифікатів IELTS, TOEFL тощо). Четвертий крок — написати про досвід роботи та мотиваційний лист на 400 слів.

«Потрібно переконливо написати,чому ви хочете навчатися саме тут,чому вам це потрібно й чому вони повинні взяти саме вас. Не потрібно писати кліше, краще писати по те, що справді цікавить вас», — радить Сергій.

Окрім цього, Сергій рекомендує готуватися до подачі документів якомога раніше: «Потрібно пам’ятати, що насправді процес подачі заявки займає щонайменше місяць, тому починати потрібно якомога раніше».

Загалом, перед тим як подавати документи потрібно підготувати власне портфоліо, яке має показати вміння заявника, сертифікат на знання англійської мови та мотивацію.

За словами Сергія, портфоліо має демонструвати досвід заявника та його вміння. Головне завдання портфоліо — показати, що кандидат може самостійно працювати над фотопроектами. Не має значення, де розміщене портфоліо — це може бути сайт або навіть Instagram, головне, щоби портфоліо демонструвало вміння кандидата.

Наостанок Сергій зазначив, що процес подачі документів на програми «Фотожурналістика 1» і «Фотожурналістика 2» аналогічний. Електронна форма подачі документів розміщена на сайті Данської школи журналістики.

За словами Сергія, студенти з України мають бонус — вони можуть претендувати на стипендію, яка покриє їхні витрати на навчання й проживання. Тож якщо студенту потрібна стипендія, про це слід написати в мотиваційному листі.

Фото Валерія Милосердова