Так вважають учасники круглого столу «Актуальні аспекти реформування журналістської освіти в Україні», що відбувався 5 лютого в НСЖУ. Захід організувала ГО «Телекритика» за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. В обговоренні взяли участь редактори ЗМІ, медіаексперти, випускники та викладачі українських факультетів журналістики.

Система нинішньої журналістської освіти, в якій лишились радянські підходи, потребує комплексних змін – ця думка постійно лунала під час круглого столу. Застарілі навчальні програми та брак практики не відповідають вимогам часу, через що медіаринок не отримує кваліфікованих кадрів.

«З одного боку, існує великий дефіцит кадрів на ринку, а з іншого боку -  існує велике безробіття серед журналістів, - зазначив Олександр Мартиненко, генеральний директор інформаційної агенції «Інтерфакс-Україна». – Загалом, некваліфіковане безробіття – це проблема всієї країни, не лише нашої галузі. На деякі посади ми шукаємо людей місяцями, але мушу сказати, що з Інституту журналістики намагаємось людей не брати через дуже низький рівень підготовки».

Олена Кутовенко, викладачка Могилянської Школи журналістики, проводить дослідження того,  як журналістська освіта впливає на професію журналіста в Україні. Фокус-групи та глибинні інтерв’ю із викладачами, студентами і журналістами засвідчили, що медіаринок дуже критично ставиться до вишів, які представляють класичну журналістську освіту (при цьому наявні позитивні відгуки про підготовку журналістів в УКУ, МЖШ та  Харківському університеті імені В. Н. Каразіна). Водночас  є критика і з боку викладачів, які зазначали, що медіаринок не готовий із ними співпрацювати та змінювати систему освіти. «Варто сказати, що в  Україні не проводились дослідження того, яка взагалі потреба ринку у кількості журналістів , яким має бути журналіст, щоб виконувати усі пункти, на які очікує ринок», - сказала Олена Кутовенко.

Олена Кутовенко, викладачка Могилянської Школи журналістики

Тетяна Пушнова, генеральний продюсер Ukraine Today, викладачка Вищої школи Media&Production, зазначила, що низький рівень випускників факультетів журналістів і викликав потребу у створенні такої школи. Пані Пушнова  погодилась із тим, що бракує комунікації між медійниками та освітянами: «Коли я працювала на ТСН, до нас приходили сотні практикантів, але здебільшого вони не могли сказати, що вони взагалі хочуть отримати від практики у нас – які завдання стоять в рамках їх практики на кожному курсі. Так само у викладачів немає розуміння, що ми можемо дати їм, що відбувається в медіа – я думаю, якби вони прийшли  до нас на екскурсію у студію, то були б в шоці. На мій погляд, саме експертні медійні організації можуть поєднувати ці два полюси, які не знають про існування один одного, та організовувати діалог».

Тетяна Пушнова, генеральний продюсер Ukraine Today, викладачка Вищої школи Media&Production

Олександр Власенко, незалежний експерт, викладач Могилянської Школи журналістики, зауважив, що обов’язковою складовою журналістської освіти має бути напрацювання власного  портфоліо матеріалів - для кожного студента (тексти, відео, аудіо), з яким він буде виходити на іспит.

«Було б добре, якби медіаспільнота створила певну раду, яка буде приходити на іспити, оцінювати ці портфоліо, - сказав пан Власенко. – Хай це будуть люди, які мають ім’я, і їх оцінка буде як сертифікат якості цього диплому. Він означає, що випускник прийде завтра на робоче місце, і його не треба буде перевчати, він або вона буде добре працювати».

Олександр Власенко, незалежний експерт, викладач Могилянської Школи журналістики

Олександр Мартиненко, Тетяна Пушнова та Тетяна Лебедєва підкреслювали, що журналістам дуже бракує тематичної спеціалізації, тому доцільно запровадити її ще під час навчання.  Оскільки медіаринку критично не вистачає кадрів, які б спеціалізувались на певній темі – особливо проблематичними є сфери економіки, юриспруденції, фінансів.

«Однією із важливих складових реформи має стати академічна мобільність, - зауважив Артем Захарченко, викладач Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка, головний редактор видання «Бизнес». – Щоб студент ІЖ міг піти на економічний факультет і пройти там  цікавий йому курс. Те саме із доступом практиків до викладання- потрібно, щоб система дозволяла залучати на постійній основі досвідчених журналістів для викладання певного курсу, а не лише разового майстер-класу».

«Замість полотна незрозумілих предметів, має бути таблиця, де про кожен курс написано – які знання студент із нього отримає, які навички має продемонструвати, що має зробити за підсумками заняття. Тоді студент буде розуміти, наскільки проводження часу в цьому місці відповідає його планам – і головне, щоб він мав можливість обирати ці курси», - додав  Олександр Власенко.

Фото Олексія Темченка

MediaSapiens невдовзі опублікує детальний репортаж із круглого столу, а також експертні статті на тему журналістської освіти.