Селфі з пам’ятником — порушення? Навіщо потрібна свобода панорами

Селфі з пам’ятником — порушення? Навіщо потрібна свобода панорами

15:46,
1 Жовтня 2019
6966

Селфі з пам’ятником — порушення? Навіщо потрібна свобода панорами

15:46,
1 Жовтня 2019
6966
Селфі з пам’ятником — порушення? Навіщо потрібна свобода панорами
Селфі з пам’ятником — порушення? Навіщо потрібна свобода панорами
Чи порушуємо ми законодавство, коли фотографуємо і публікуємо в ЗМІ чи соцмережах історичні пам’ятки або картини з виставки сучасного мистецтва — з’ясовував «Детектор медіа».

В Україні наразі відсутня свобода панорами, заявили нещодавно на пресконференції в Києві представники ГО «Вікімедіа Україна», яка опікується українським сегментом Вікіпедії. Це означає, що наразі в Україні фактично відсутня можливість вільно фотографувати, малювати або знімати на відео твори архітектури та мистецтва, які знаходяться в громадському місці.

Закони України не містять прямого дозволу на комерційне відтворення архітектурних творів засобами фотографії, відео чи малювання. Зараз українське законодавство дозволяє відтворювати твори архітектури і мистецтва, створені менше 70 років тому, лише для висвітлення поточних подій. Але якщо ви хочете сфотографувати таку будівлю чи пам’ятник для інших цілей, то вам треба просити на це дозволу в самого автора. Наприклад, архітектора чи скульптора. Або ж у його нащадків, якщо автора вже немає серед живих. Під норму закону підпадають, приміром, такі споруди як будівля Верховної Ради або монумент жертвам Голодомору.

Фото монумента жертвам Голодомору не можна використовувати без дозволу автора

Що треба змінити в законах щодо свободи панорами, чи можуть відтворювати твори архітектури і мистецтва ЗМІ та чи не порушує закону селфі на фоні нового пам’ятника, розміщене в соцмережах — у матеріалі.

Фотографуємо будинок — порушуємо авторські права?

Свобода панорами — це можливість вільно робити фото малювати або знімати на відео твори архітектури і мистецтва, які розташовані в громадських місцях та публікувати такі фото.

«Якщо підете в музей чи на виставку, сфотографуєте картину сучасного автора, а потім вирішите продати це фото, то ви порушуєте авторські права. В Україні відсутня норма закону, яка дозволяє нам фотографувати будівлі й структури, розміщені в громадських місцях для використання в будь-яких цілях, крім інформаційних», — пояснює адміністраторка розділу Вікіпедії українською мовою Наталія Тимків.

Відсутність свободи панорами для України є туристичною перешкодою, переконана вона. «Виходить, що майже вся забудова часів незалежної України і частина забудови часів СРСР захищена авторськими правами. А замальовувати ці всі будівлі на фото — це дуже дивно, погодьтеся. Якщо слідувати цьому закону, то до нас не мали б узагалі приїздити іноземні гурти знімати кліпи, іноземні компанії не знімали б тут рекламу», — додає адміністраторка розділу Вікіпедії.

За словами пані Тимків, під цю норму закону підпадають і панорами міст, фото Майдану, які широко тиражуються, тощо. Безліч панорам пам’яток, історичних будівель використовувалися у телепрограмах, фільмах, кліпах. Але дуже мало хто знає про те, що на використання об’єкту в кадрі треба просити дозволу в автора.

Проте виявилося, що про такі вимоги закону України великі іноземні знімальні компанії насправді добре поінформовані. Наприклад, Ольга Косенко, продюсерка Radioaktive Film, розповідала «Детектору медіа», що всі об’єкти в кадрах серіалу «Чорнобиль» проходили найретельніше узгодження у HBO.

«Нічого, що стосувалося інтелектуальної або матеріальної власності, не використовували без попереднього дозволу. У нас практично не було локацій, куди ми просто прийшли би й почали знімати. … У серіалі є епізод, де фоновим зображенням стає величезна мозаїка, яку створили в Києві. Ця мозаїка розташована в Києві біля приміщень Інституту ядерних досліджень за адресою проспект Науки, 47. Щоб використати цю мозаїку в кадрі, треба було знайти її авторів і попросити дозволу на використання в кіно цього об'єкта. Під час пошуків виявилося, що авторів, на жаль, уже немає в живих. Тоді ми почали шукати їхніх родичів, і нам вдалося знайшли доньку одного зі співавторів мозаїки. На це теж пішло чимало часу. Вона спершу не могла зрозуміти, що саме нам потрібно. Втім, це природно для людини, яка не пов’язана з кіноіндустрією. Тоді ми з нею зустрілися й пояснили, навіщо це треба», — розповідала продюсерка.

Згадана Ольгою Косенко мозаїка в кадрі серіалу «Чорнобиль»

Фото пам’яток не можна використовувати у книжках

Відповідно до закону «Про авторське право і суміжні права» фото історичних будівель або творів мистецтва заборонено використовувати без дозволу автора у книжках. В тому числі — у підручниках, науково-популярних і наукових профільних журналах. Їх не можна друкувати на поштових листівках, не можна ілюструвати такими фото енциклопедії.

До речі, судова практика, пов’язана із цим, уже мала місце в Україні. У 2008 році нині вже покійний скульптор Василь Бородай, автор скульптури «Засновники Києва», подав до суду на видавництво «Фоліо» за те, що надрукувало фото цієї скульптури на обкладинці «Тлумачного словника української мови».

Автор цього монумента «Засновники Києва» Василь Бородай судився з тими, хто використовував зображення його скульптури, і вигравав у суді компенсації

У суді він довів свою рацію, і видавництво змушене було сплатити йому 25 тис. грн компенсації. Судився скульптор і із Нацбанком за зображення на одній з купюр пам’ятника його авторства, і навіть вимагав вилучити тираж гривень або сплатити йому відшкодування, але суд прийняв рішення не на його користь.

Євген Букет у своїй статті про свободу панорами пише, що цей скульптор судився й з іншими. Зокрема, за даними пана Букета, Василю Бородаю вдалось отримати за зображення його скульптури авторський гонорар від виробника на обгортці ковбаси «Сервелат Столичний».

«Також — на етикетці сиру “Подільський” (10500 гривень від виробника), на етикетці плавленого сирка “Київський” (9200 гривень від виробника), на обгортці ковбаси “Київська екстра” (15000 гривень за порушення авторського права і 2000 гривень моральної шкоди від виробника) та на етикетці сиру “Столичний” (25 тисяч гривень від виробника). Погодьтеся, майже 100 тисяч гривень за курсом 2008 року – гарна прибавка до пенсії скульптора», — пише журналіст.

Ще один монумент авторства Василя Бородая — «Батьківщина-мати» 

Втім, окрім Василя Бородая, практично ніхто з українських скульпторів чи архітекторів не подає до суду через те, що фото їхнього твору хтось використав у комерційних цілях.

Чи порушують закон ЗМІ, якщо публікують фото пам’ятника?

Максим Наумко — юрист-практик. Працює в IT-сфері та є членом Creative Commons, громадської організації, заснованої у США у 2001 році юристами та професорами права. У коментарі «Детектору медіа» він каже, що свобода панорами діє в переважній більшості країн Європи.

«Якщо говорити про західні країни, то свобода панорами ні в якому вигляді не передбачена законодавством усього п’яти країн. Вона відсутня в Італії та таких карликових державах, як Ватикан, Сан-Марино, Монако. Але якщо брати загальну кількість держав на європейському континенті, то п’ять країн — це абсолютна меншість», — каже він.

В Україні немає дозволу на відтворення архітектурних об’єктів. Але чи значить це, що закони не містять і заборони це робити?

«Ні, на жаль, інше трактування закону неможливе, заборона є заборона. Законодавство про авторське право побудоване таким чином, що автору, наприклад архітектору чи скульптору, належить виключне право дозволяти чи забороняти використання його твору будь-яким способом за винятком передбачених законом винятків. Відповідно, будь-яке використання, не дозволене законом або прямо не дозволене автором, є забороненим», — пояснює юрист.

За його словами, саме для ЗМІ обмеження використання творів архітектури немає. «Щодо ЗМІ в законі є окремий виняток, обумовлений самою природою ЗМІ — інформуванням. Газетам, сайтам, телеканалам можна використовувати такі твори для інформування про поточні події», — пояснює Максим Наумко.

Наприклад, сайт написав новину про ухвалення Верховною Радою нового закону і проілюстрував її світлиною будівлі Ради. На думку юриста, закону цей сайт у цьому випадку не порушує.

Будівля Верховної Ради — авторські права її архітекторів теж захищаються законом

«Але якщо, наприклад, телекомпанія захоче зняти документальний фільм про парламентаризм в Україні, то тоді вже постане питання, чи відповідає це закону. Те саме стосується реклами і художніх фільмів, які демонструються з метою отримати кошти. Це питання в Україні існує, просто ніхто не переймається тим, що права авторів гіпотетично весь час і скрізь порушуються», — каже він.

Будь-яке оприлюднення таких фото у фільмах чи рекламі, або навіть просто у соцмережах, може вважатися порушенням, додає юрист.

Що ж із цим робити?

Для вирішення цієї проблеми й по суті унормування того, що вже й так давно є звичайною практикою, до списку винятків авторського права у відповідному законі треба просто додати ще один виняток, каже Максим Наумко: «Виняток має дозволити використання шляхом фото- та відео відтворення творів архітектури, скульптури та інших творів, які розміщені в публічних місцях. Фактично все вирішується додаванням у закон лише одного речення, і все».

Зокрема, при минулому скликанні Верховної Ради мали розглянути законопроект № 1677 щодо свободи панорами. Ним пропонували додати згадане паном Наумком формулювання, практично нічого не міняючи в законі. Цей законопроект розглядали, але проголосувати за нього не встигли, каже юрист.

Фото: Мар'яна Закусило

Читайте також
ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду