Як повідомляє The Guardian, показ оголошень був налаштований таким чином, аби вони з’являлися у профілях чоловіків. Окрім того, рекламодавці вказували ще й бажану вікову категорію користувачів, яким демонструватиметься реклама.

На такий підхід звернули увагу три користувачки соцмережі та профспілка Працівників Зв'язку Америки, яка представляє інтереси сотень тисяч працівниць. Вони стверджують, що більшість рекламних оголошень, орієнтованих на чоловіків, надходили від роботодавців у галузях, орієнтованих в першу чергу на чоловіків, наприклад, про роботу в поліції.

Одна з позивачок у справі Лінда Бредлі (Linda Bradley) вказує, що не хоче бути відрізаною від можливості дізнатися про відкриту вакансію лише через свою стать. Соцмережу Facebook в цьому контексті критикують за те, що вона дає можливість та заохочує роботодавців таргетувати оголошення таким чином, аби їх бачили лише певні групи користувачів, що призводить до дискримінації за ознаками раси, національного походження, віку та статі.

Таргетування оголошень на роботу за статтю є незаконним відповідно до федеральних та місцевих законів про громадянські права у США. У рішенні Верховного суду США від 1973 року суд постановив, що уряд може заборонити розміщення реклами про роботу, яке містить дискримінацію за статтю.

Пітер Ромер-Фрідман (Peter Romer-Friedman), який представляє інтереси позивачів у суді, вказує, що інтернет не може ігнорувати чи скасувати громадянські права. «Наскільки я знаю, не потрібно бути чоловіком аби водити вантажівку чи працювати в поліції. Але Facebook та роботодавці діють так, наче надворі досі 1950-ті й федеральне законодавство про зайнятість ще не заборонило дискримінацію за статтю» — прокоментував він.

Інтернет-платформи, як правило, не несуть відповідальності за публікацію контенту, створеного іншими, але сторона обвинувачення стверджує, що Facebook може бути юридично відповідальним за те, що він виконує функції рекрутера, оскільки зв'язує роботодавців із потенційними працівниками.

Представники Facebook запевнили, що на платформі «немає місця для дискримінації» та що офіційна політика соцмережі забороняє дискримінаційні дії. «Ми розглядаємо позов та сподіваємося захистити наші дії», — йдеться в повідомленні компанії.  

Кілька років тому професійну мережу LinkedIn звинуватили в дискримінації за ознакою статі при пошуку по сайту. Видання Seattle Times провело експеримент, який показав дивну роботу алгоритму мережі LinkedIn: наприклад, вводячи в рядок пошуку ім'я «Стефані Вільямс» (Stephanie Williams) сайт автоматично підтягував можливі результати, пропонуючи натомість чоловіче ім'я Стівен Вільямс (Stephen Williams). Такі ж результати Seattle Times отримав іще з десятком найбільш поширених жіночих імен в США. Видання спробувало перевірити, що відбувається із введенням у пошук чоловічих імен. Перебравши 100 найпоширеніших чоловічих імен в США, жіночі варіанти цих імен алгоритм LinkedIn не пропонував.