Про це він сказав під час відкриття Шостого львівського медіафоруму.

«Медіа – це основний компонент в демократичному житті вашої країни. В передвиборчий період особливо важливо, аби вони надавали правдиву інформацію», – зазначив пан Мінґареллі.

Голова представництва ЄС в Україні також звернув увагу на необхідності сфокусуватися на вирішенні кількох важливих викликів для медіа, таких як поширення фейкових новин, дезінформаційні атаки, руйнування бізнес-моделей ЗМІ та витоки приватних даних із соціальних платформ.

«Політичний тиск на медіа зростає й ми продовжимо підтримувати ті незалежні медіа, які працюють в Україні», – додав він. За його словами, ефективність та роль розслідувальної журналістики в Україні зростає й важливо переконатися, що медіа, які займаються розслідуваннями, не стануть жертвами утисків.

«Розслідувачі та активісти мають бути виключені з закону про електронне декларування [для антикорупційних активістів]. Медіа є важливим стовпом демократії. Можливість отримувати інформацію є дуже важливою», – зазначив Хюґ Мінґареллі .

Нагадаємо, зміни до закону «Про протидію корупції», згідно з якими члени антикорупційних громадських організацій зобов'язані подавати електронні декларації, були підписані  президентом Петром Порошенко 27 березня 2017 року. Закон поширюється зокрема й на журналістів, які публікують розслідування з викриттями корупції, працюючи в громадських організаціях. 

Ці зміни розкритикували в ЄС: проти цієї норми виступили депутати Європарламенту, Єврокомісія, Рада Європи, а також міжнародна правозахисна організація Freedom House, міжнародна антикорупційна мережа Transparency International та інші організації та діячі.

Законопроект №8209 «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо звільнення від відповідальності окремих категорій осіб», який передбачає скасування е-декларування для громадських активістів в парламенті був зареєстрований 30 березня 2018 року. Однак 2 квітня антикорупційний комітет Верховної Ради не поставив до розгляду питання скасування обов'язкового електронного декларування для представників громадських організацій, оскільки не зібрався кворум.

3 квітня Верховна Рада не внесла до порядку денного та не прийняла законопроекти 8120, 8120-1 та 8209, 8209-1 щодо відтермінування та скасування е-декларування для представників громадських організацій, які займаються антикорупційною діяльністю.

Як повідомляв «Детектор медіа», Коаліція громадських організацій Реанімаційний пакет реформ (РПР) виступила з заявою про те, що інші два законопроекти 6674 та 6675 щодо декларування ГО «містять низку норм, які суперечать національному та міжнародному законодавству, є дискримінаційними та, відповідно, мають бути вилучені із врахуванням таких пропозицій». Представники ГО запропонували Порошенку доопрацювати ці законопроекти і передати на перевірку Венеціанській комісії. 16 березня стало відомо, що Венеціанська комісія розкритикувала законопроекти. 

Група країн «Великої сімки» заявила про невідповідність вимог е-декларування для антикорупційних активістів та міжнародних членів наглядових рад державних компаній і закликала Україну скасувати їх відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії.

16 травня РПР підготував відкрите конституційне подання щодо е-декларування антикорупційних активістів й попросив Президента України Петра Порошенка, народних депутатів України та Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Людмилу Денисову підтримати його та звернутися з ним до Конституційного суду України.