За кілька років дрони стали майже звичною складовою українських редакцій: ними знімають репортажі з надзвичайних подій, наприклад пожеж, за їхньої допомогою роблять тревел-відео, їх використовують у розслідуваннях про приховані маєтки чиновників. Одним словом, дрони дають можливість дістатися і зняти ті об’єкти, до яких не можна доїхати чи дійти.

Однак застосування безпілотників слабко врегульоване. Положення про використання повітряного простору України було затверджено в 2002 році, коли сучасних квадракоптерів ще не було. Із чинного законодавства незрозуміло, хто має регулювати польоти дронів та чи несуть оператори дронів відповідальність за порушення норм Повітряного кодексу.

Правові колізії й приватна власність

Нині польоти дронів регулюються п. 74 Положення про використання повітряного простору України. Щоби здійснювати аерофотозйомку цивільними та експериментальними повітряними суднами, необхідно отримати дозвіл у Державіаслужбі на виконання польотів та погодити його з Генеральним штабом Збройних сил.

Проте, як пояснив Олександр Перевозник, засновник Школи пілотів безпілотних літальних апаратів (БПЛА) Open Sky, тут є правова колізія. «Під реєстрацію нині підпадають платформи вагою понад 20 кг. Насправді, 20 кг — це вже дуже великий пристрій. Також, згідно з Повітряним кодексом, не можна літати в житлових зонах. Але законодавчо не прописано, хто має регулювати ці польоти, яка відповідальність за порушення норм. Тобто наразі коли  виконуються польоти в місті, це є незаконним, але й не є злочином».

Зйомки над приватною територією регулюються статтею 79 Земельного кодексу України. Згідно з ним, право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір над і під поверхнею ділянки на висоту й на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд. А отже, якщо дрон літає вище, ніж визначений кодексом простір, він не порушує меж приватної території.

Необхідність удосконалити регулювання пов'язана і з тиском силових структур, які відповідають за державну безпеку. «Є бовдури, які запускали дрон над Президентом під час параду 24 серпня. Це кричуще порушення безпеки. Такий хаос неприйнятний. Тому Державіаслужба виступила з ініціативою регулювання», — зазначив Олександр Перевозник.

Фото з дрон-марафону у Києві, який встановив світовий рекорд. Право на фото: Ольга Кононенко ZN.ua

Якщо говорити про інші країни, то США в 2015 році зробили Вашингтон закритою для польотів зоною, після того як на газоні перед Білим домом розбився дрон. Також відомий випадок, коли оператора дрона у США засудили до 30 днів ув'язнення і 500 доларів штрафу після того, як пристрій під його керуванням упав на натовп під час прайд-параду в 2015 році. Журналісти BBC в 2015 році мали конфлікт із правоохоронцями Швейцарії, коли під час світового економічного форуму в Давосі знімальна група помилково використала дрон у забороненій зоні.

Сусідні Польща та Білорусь запровадили жорсткіші правила для дронів у 2016 році, пояснивши свої дії турботою про безпеку людей.

Які нові правила пропонує Концепція регулювання БПЛА

Тепер Україна взялася навести лад у своєму законодавстві в цій галузі. 28 квітня цього року Державна авіаційна служба України презентувала концепцію регулювання для безпілотних літальних апаратів (БПЛА). У ній пропонується запровадити класифікацію дронів із урахуванням їхньої маси й типу управління та вимоги для експлуатації.

Перш за все, згідно з проектом правил, усі польоти БПЛА не повинні виконуватися над людьми, окрім випадків із дистанційним пілотом або візуальним спостерігачем (якщо він потрібен). Отже, знімати за допомогою дрона концерт на відкритому просторі, фестиваль, парад чи інший масовий захід, не порушуючи при цьому правил, уже не вийде. Використання дронів також передбачається тільки в умовах прямого візуального контакту, а якщо пілот не може стежити за пристроєм сам, для цього залучається візуальний спостерігач.

Висоту й дальність польоту в концепції пропонується обмежити 120 метрами над рівнем землі і 500 метрами від дистанційного пілота, якщо не задіяний візуальний спостерігач. Максимальну швидкість польоту пропонується встановити на рівні 150 кілометрів на годину. Також польоти повинні будуть виконуватися тільки в світлий час доби.

За вагою дрони пропонують ділити на чотири класи:

• 0-й клас — до 250 грамів;
• 1-й клас — від 250 грамів до 20 кілограмів;
• 2-й клас — від 20 кілограмів до 150 кілограмів;
• 3-й клас — понад 150 кілограмів.

За типом керування:

• Ручний візуальний — клас A;
• Ручний інструментальний — клас B;
• Автономний — клас C.

Так, власники дронів 0-го класу будуть зобов’язані просто дотримуватися правил безпечного використання (Safety promotion), а ось власників платформ 1-го класу можуть зобов’язати реєструвати свої пристрої та проходити онлайн-тест Safety promotion.

Село Саварка, фото, зроблене з дрону dronestagr.am

Якщо у вас є дрон 2-го калсу (від 20 кілограмів до 150 кілограмів), тоді цілком можливо, що його треба буде зареєструвати в Державіаслужбі та отримати сертифікат на експлуатацію.

Отакий дрон — DJI Phantom 4 — використовують у редакції інформаційного агентства «Українські новини». Його вага разом із акумулятором становить 1380 грамів. У ньому є й функція автоматичного польоту, тож за класифікацією, яку пропонує концепція, він належатиме до класу 1C.

Дрон DJI Phantom 3 Pro, яким знімає команда «Наші гроші», важить 1280 грамів і теж має режим автоматичного польоту. Більшість популярних моделей квадракоптерів опиняться в категорії 1C через свою вагу й тип керування.

DJI Phantom 4

Для виконання польотів дронів 3-го класу (понад 150 кг) пропонується застосовувати ті ж вимоги, що і для пілотованих повітряних суден.

Про сертифікацію й безпеку

У Державіаслужбі наголосили, що концепція перебуває на стадії розробки, тому про конкретні речі, як-от хто видаватиме сертифікати й чи буде ця послуга платною, поки говорити рано.

«Тест Safety promotion радше буде представлено як інформаційно-роз'яснювальний курс, серію анімованих роликів, схеми, відео тощо. Вони пояснюватимуть пересічному користувачу, як використовувати безпілотник (БПС) безпечно. Такі матеріали будуть безкоштовними, й ми зацікавлені в тому, щоби їх дивилися та поширювали», — пояснила прес-секретарка Державної авіаційної служби України Ірина Кустовська.

Наразі відомство збирає коментарі та пропозиції від усіх зацікавлених щодо розробки концепції. На першому етапі обговорення, який тривав із 4 по 17 травня, Державіаслужба отримала 90 відповідей. Після їх обробки, громадськості презентують наступну версію концепції регулювання, орієнтовно — в червні.

«Наша головна мета — безпечно інтегрувати безпілотники до наявної системи. Головне слово — “безпека”. Вимога щодо невиконання польотів над натовпом абсолютно виправдана з погляду безпеки, тому що БПС, навіть не дуже важкий, на думку пілота, який його використовує, може завдати істотної шкоди», — зазначили у прес-службі.

Нині питання полягає в тому, щоби консолідувати всі запропоновані варіанти та представити єдиний документ, вважає Олександр Перевозник. «Те, що нині готує Асоціація операторів безпілотних літальних апаратів, дуже схоже на регулювання в Польщі, — зазначив він. — Пілоти мають обов’язково сертифікуватися й отримувати ліцензію, мають бути ознайомлені з технікою безпеки та оформити страхування цивільно-правової відповідальності на випадок падіння або іншої непередбачуваної ситуації. Мені здається, що це прийнятна модель».

м. Харків, фото, зроблене з дрону dronestagr.am

Пан Перевозник вважає, що журналісти, які не пройшли належної підготовки, але при цьому експлуатують дрони, діють дуже безвідповідально: «У місті багато пристроїв, ретрансляторів, які “глушать” дрони, й журналісти, які використовують їх, про це здебільшого не знають. Їх (журналістів. — MS) не можна допускати до польотів. Тому проходження сертифікації є важливим. Журналісти не мають пріоритетного права на польоти».

Комерційне використання

Концепція також пропонує запровадити розмежування на комерційну та некомерційну експлуатацію дронів,що передбачає певні відмінності в їх використанні. Для комерційних вильотів пілот буде зобов'язаний мати сертифікат, який видаватимуть після проходження навчання, та дозвіл для експлуатації БПЛА.

Але чи вважати використання дронів журналістами комерційною експлуатацією? У Державіаслужбі це поняття пояснили як «використання БПС із комерційною метою (отримання вигоди, прибутку), безвідносно до того, хто його використовує».

Февзі Аметов, співавтор розділу про дрони посібника «Як писати про екологію в нових медіа», розповів, що це одне зі складних питань у цій сфері. «Навіть у США тривають суперечки щодо цього. Існують прецеденти, коли ротація відеоролика на Youtube прирівнювалася до факту комерційного використання матеріалу, — зазначає пан Аметов. — В Україні це питання радше має відношення до Державної фіскальної служби, аніж до Державіаслужби. Окреме питання — це вимоги до комерційних експлуатантів. Та якщо технологія використовується в комерційних цілях і дозвільна процедура максимально зрозуміла і проста — проблем бути не повинно». Наприклад, у Штатах використання редакціями безпілотників легалізували минулого року. Згідно з прийнятими правилами, керувати дроном можуть особи старше 16 років, які володіють англійською мовою та мають відповідний сертифікат FAA (Федеральне авіаційне управління США) на керування пристроєм.

Долетіти туди, куди не можна доїхати

Журналісти використовують дрони для дуже різноманітних завдань: як для репортажної зйомки, так і для створення тревел-відео. У редакціях використовують платформи, які за новою класифікацією опиняться в 1-му класі (вагою від 250 грамів до 20 кілограмів), а отже їх можуть зобов’язати реєструвати свої пристрої, а пілотам треба буде проходити онлайн-тест та отримувати сертифікат для виконання польотів.

MediaSapiens поспілкувався з медійниками, які безпосередньо використовують у роботі БПЛА, про те, як зміниться їхня робота в разі запровадження регуляції та чи будуть вони й надалі використовувати дрони.

Володимир Сулак, заступник директора з розвитку в інформаційному агентстві «Українські новини»:

— Перший дрон ву нашій редакції з’явився в 2015 році — це був DJI Phantom 2. У 2016 році ми придбали ще одну платформу — DJI Phantom 4.

Зйомка з повітря — це відносно новий жанр. В основному ми знімаємо репортажні відео. Іноді «вилітаємо» на якісь події — наприклад, знімали пожежу під Києвом, обвал будинку на вулиці Богдана Хмельницького тощо.

Такий дрон, як у нас, може підніматися на висоту до 6000 метрів. Але ми так високо не літаємо. У Карпатах ми запускали його на висоту 500 метрів. Був інший випадок, коли ми знімали виробничі потужності в одній із областей і підняли дрон на 1200 метрів. Я знаю, що хочуть обмежити висоту польотів до 120 метрів. Іноді ми піднімаємо платформу й вище, але якщо це польоти в місті, то залишаємо дрон у полі зору. В місті багато перешкод, які можуть вплинути на його роботу.

 Наші пілоти пройшли навчання в компанії, яка є офіційним представником DJI в Україні і в якої ми придбали дрон. Вони дають можливість повчитися безкоштовно за умови, що платформу було придбано в них.

Ми вивчали й чинні норми, які регулюють польоти БПЛА. За нинішнім законодавством, значних обмежень немає. У нас налагоджений зв’язок із Управлінням державної охорони України: якщо ми знімаємо якісь події державного масштабу за участі перших осіб країни чи нам потрібно виконати політ в урядовому кварталі, ми узгоджуємо його з ними.

Наша редакція в курсі потенційних змін, вони сильно обмежать наші можливості в зйомці. Але якщо нове регулювання приймуть, ми, звісно, будемо проходити сертифікацію та інші передбачені процедури. Ми маємо намір продовжити літати з урахуванням установлених правил. Побачимо, якими будуть ці правила. Сподіваюся, вони будуть щадними.

Богдан Логвиненко, засновник проекту Ukraїner:

Борис Логвиненко, Фото: Олексія Темченко

— Ми використовуємо в роботі дрони DJI, здебільшого знімаємо тревел-відео, туристичні, природні об’єкти. Іноді знімаємо й людей. Звісно, в нас є свої проблеми зі зйомкою відео і запровадження регулювання обмежить нашу роботу. Повне обмеження — це абсурд. Але якщо потрібні будуть якісь права на керування чи проходження певного іспиту — це інша справа. Я розумію небезпеку, яку можуть створювати дрони. Хотілось би продовжувати знімати без обмежень, але в рамках закону.

Керувати платформами ми вчилися самостійно. А потім пілоти вчилися один в одного. Норми, які регулюють польоти, ми також вивчали. Для нас особливо важливими є обмеження щодо зйомки на прикордонних територіях. Конкретно зараз ми на кордоні з Румунією. Знімаємо тут місто Вилкове, постійно спілкуємося з прикордонниками. Здебільшого знаходимо з ними спільну мову.

 Є надія, що це регулювання — не якась чергова схема для корупції, а правила, щоб убезпечити людей від тих, хто сприймає дрон як іграшку. Ми тепер дуже інтенсивно знімаємо, тому дещо пропустили цей процес. Але ми би взяли участь у громадських слуханнях.

Леся Іванова, журналістка «Наших грошей»:

Фото: Facebook

— У нас є дрон DJI Phantom 3 Pro і ми проводимо на ньому дуже різні зйомки. Ми почали знімати на квадракоптер приблизно півтора року тому. Тоді зазвичай у редакцій не було своїх коптерів. Ми співпрацювали з компанією, яка надавала послуги зі зйомки на безпілотник. Потім ми дійшли до того моменту, коли дрон потрібен практично для кожного сюжету. В нашій команді тепер чотири оператори, двоє з них літають постійно.

Якщо спочатку відео з квадракоптера було «фішкою» — долетіти туди, куди ти не доїдеш, то тепер це засіб, який дозволяє красиво політати над якоюсь територією.

На дрони почали багато знімати, коли відкрили реєстри нерухомості. Журналісти почали працювати з реєстрами, з деклараціями, шукати приховані маєтки чиновників. Часто вони виявлялися в закритих котеджних містечках, куди не можна було заїхати, або на закритих ділянках у лісі чи на березі. На них інакше, як із повітря, не подивишся. Наприклад, ми знімали на дрон усю Вишгородську дамбу.

До того, як з’явилася можливість знімати на квадракоптер, а вже треба було працювати з нерухомістю, в нас було розслідування про заступника генпрокурора Анатолія Даниленка. У ньому йшлося про крадіжку 140 гектарів землі. Показати це з рівня землі фактично неможливо — там був високий паркан. Тоді журналістка викликала спецтранспорт із підйомником і з нього зняла цю ділянку. Так це виглядало до того, як з’явилися дрони.

 Є велика різниця між зйомкою на відкритому просторі і зйомкою в місті. В останньому випадку є багато перешкод, дротів. Перший квадракоптер ми розбили саме таким чином.

Часто, коли знімаємо приватні маєтки та котеджні містечка, до нас виходить приватна охорона й каже: «Тут знімати не можна. Не сядете — ми вас самі посадимо». (Тобто увімкнуть джаммер — пристрій, який глушить передачу даних між квадракоптером і пультом, унаслідок чого квадракомптер здійснює посадку. — MS). Тому доводиться довго витлумачувати їм законодавство. Є поняття приватної власності, але згідно зі статтею 79 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір над і під поверхнею ділянки на висоту й на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд. Поки ми ні до кого не залітаємо у вікна, ми не порушуємо меж приватної власності. Тим не менше, конфлікти з охороною трапляються постійно.

Насправді логічно було би нарешті якось довести до ладу законодавство й норми щодо такої зйомки. Найчастіше ми знімаємо ті об’єкти, які можна знімати вільно. Але бувають такі зони, над якими можна виконати політ тільки через узгодження — й тут у кожної структури виявляються свої порядки. Нам відмовили у зйомці Верховного Суду. Якщо коротко, то Управління державної охорони відповіло так: законодавство на цю тему неврегульоване, але оскільки в країні АТО й терористична загроза — ми проти. Це будівля в центрі Києва, в публічному просторі, не військова частина, не оборонпром — про що мова? Стосовно реєстрації / сертифікації: ми ще не обговорювали цього в редакції, та чи є в нас великий вибір? Скажуть реєструвати дрон — зареєструємо, скажуть сертифікувати — сертифікуємо.