«Зіткнувшись влітку минулого року із безпрецедентним рухом протесту та заплутавшись нині у нечуваному досі корупційному скандалі, уряд Реджепа Таїпа Ердогана повинен збагнути, що розширення цензури не є для нього порятунком», – наголошує медіа-організація.

Телекомунікаційний директорат Туреччини (TIB) і до цього був  наділений повноваженнями замовляти блокування сайтів без судових рішень у  разі поширення контенту, що містить педофілію, вихваляє  самогубства чи інші «непристойності». Згідно з новим  законом, він зможе робити це у випадках порушення «недоторканності приватного життя», поширення контенту «дискримінаційного чи образливого для деяких членів суспільства» або «задля захисту родини й дітей». Повноваженням замовляти блокування сайтів наділять також міністра транспорту, морських справ і зв’язку.

Відсутність судових рішень, розмиття критеріїв викликають острах стосовно запровадження масової цензури, тим більше, що чимало сайтів у Туреччині вже свавільно заблоковані, наголошують «Репортери». Ці положення, відзначають аналітики, будуть застосовуватися до критики релігії чи державних діячів. Такі сатиричні новинні сайти, як Eksi Sözlük та Zaytung, можуть бути заблоковані, оскільки користувачі Інтернету не матимуть щонайменшої можливості  відстоювати свої права.

Новий закон передбачає скорочення терміну  здійснення рішень щодо блокування сайтів з теперішніх трьох діб до однієї.  У разі виникнення надзвичайної ситуації очільник TIB матиме право діяти негайно  в односторонньому порядку, блокуючи сайти упродовж чотирьох годин. Будь-який громадянин, котрий вважає, що контент «порушує його особисте життя», може безпосередньо звертатися до провайдерів із надання послуг Інтернету та домогтися блокування в найкоротші терміни.

Оскаржувати блокування можливо тільки постфактум. Блокування,     замовлене прокуратурою, не обов’язково повинен підтверджувати суд. Термін його дії може продовжувати сама прокуратура.

Методи фільтрації розширюються: можна блокувати повідомлення не тільки через доменні імена, а й через URL та IP-адреси. У системі фільтрації використовуються ключові слова. Уникати цензури, встановлюючи нові проксі-сервери та системи доменних імен неможливо.

Телекомунікаційний директорат Туреччини, якому повністю підпорядкована мережа, користуватиметься привілеєм повної безкарності. Будь-яке судове слідство проти її співробітників не може розпочинатися без дозволу очільника установи 

Провайдери згруповані у новій структурі, очікувані запити на блокування і видалення контентів централізовані. Спілка провайдерів з доступу до Інтернету, ймовірно, стане додатковим інструментом державного контролю над технічними посередниками. У них не буде іншого вибору, крім того, щоб перетворитися на знаряддя запровадженого владою моніторингу. Інакше їхню діяльність буде припинено.

Якщо Інтернет-провайдери не здійснюватимуть цензурних наказів, проти них також використовуватимуть посилені санкції. Тих, які не виконуватимуть замовлень щодо небажаного контенту, штрафуватимуть на суми від  10 000 до 100 000 турецьких лір (від 3 до  33 тисяч євро). У ході дебатів у парламентській комісії йшлося навіть про покарання Інтернет-провайдерів, які не блокуватимуть замовлені  сайти, тюремним ув’язненням.

Закон вимагає від технічних посередників зберігати дані підключень користувачів від одного до двох років і передавати їх на запити  компетентних органів. Побоювання посилюється тим, що у ньому не уточнюються, які саме дані потрібно буде надавати, яким чином і з якою метою вони використовуватимуться. На думку експертів, йдеться про відвідування сайтів і соціальних мереж, IP-адреси та навіть аккаунти електронної пошти.

Опублікований контент також  перебуватиме під постійним контролем за ключовими словами. При цьому TIB не буде обмежений у розслідуванні злочинів і правопорушень, діючи під маскою «захисту родини й дітей».

Рік за роком Туреччина входить до числа країн, класифікованих Репортерами без кордонів як тих, що здійснюють цензуру в Інтернеті. У світовому рейтингу свободи преси 2013 р. вона посіла 154 місце серед 179 країн світу.

Чинний досі закон про Інтернет справді потрібно було реформувати, вилучивши з нього драконівські положення і забезпечивши  дотримання свободи інформації, вважають  «Репортери». Однак парламент рухається у протилежному напрямку і схвалив законопроект, спрямований тільки для посилення кіберцензури, державного контролю в Інтернеті та стеження за громадянами. Його прийняття серйозно відіб’ється не тільки на свободі Інтернет-користувачів, а й на усій сфері цифрової інформації у Туреччині.

Законопроект про цензуру у світовій мережі внесли  торік у грудні депутати від правлячої Партії справедливості й розвитку у вигляді  поправок до закону № 5651 про Інтернет. Турецький парламент  ухвалив його минулого тижня. 

Як інформують турецькі та міжнародні медіа, у відповідь на заклики, поширені у медіа  та соціальних мережах, у суботу в Стамбулі, Анкарі,  Анталії та інших містах під гаслами «Руки геть від мого Інтернету!» та  «Зупиніть цензуру!» відбулися масові акції протесту. Однак їх  розігнала поліція, застосувавши сльозогінний газ, водомети та гумові кулі.