За підтримку законопроекту проголосували четверо членів комітету – Олександр Опанасенко (співавтор законопроекту), Олена Кондратюк, Сергій Висоцький та Олександр Абдуллін, категорично проти виступили троє – Вікторія Сюмар, Юрій Павленко та Богдан Онуфрик, утрималися теж троє – Дмитро Стеценко, Ольга Червакова та Олександр Сочка.

Втім, головним комітетом щодо цього законопроекту є не Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики, а Комітет з питань економічної політики.

Заступник голови Комітету Олександр Опанасенко («Самопоміч»), який є співавтором законопроекту, вважає, що питання націоналізації «Зеонбуду» назріло. «І ми думали, як його вирішити. Конфіскація – це взагалі антиринковий засіб, а націоналізація – це більш ліберальний підхід. Якби наша держава показала позитивну динаміку у вирішенні цього питання, то він не піднімався б взагалі. Вибачте, вже два роки, як був Майдан, а вирішення питання на тому ж місці. Держава не може вирішити цю проблему. І звичайно з’явилися люди, які запропонували саме таке рішення – націоналізація. Ми готові вислухати всі пропозиції, і поправити між першим і другим читанням. Прошу підтримати проект».

Натомість Богдан Онуфрик («Блок Петра Порошенка») запропонував відхилити проект: «Законопроект написаний народним депутатом Мороко, який навіть знає, скільки це коштує – 3,5 млрд грн, які виставить державі, і держава заплатить, ось і вся історія питання. Якщо Мороко за нього двома руками і ногами, то ми розуміємо, про що йдеться», – сказав він.

«У законі про суму не йдеться, - парирував Олександр Опанасенко. – Є чітка методика, а я як фінансист можу вам сказати, що можна порахувати так, що компанія буде коштувати 0 грн. Я згоден, що є потенційний ризик, недобросовісним виконавцем скористатися цією можливістю для потенційного заробітку. Але коли ми писали цей закон, ми виходили з того, що у нас добросовісні і чесні виконавці.

Проти законопроекту виступив Юрій Павленко («Опозиційний блок»): «Законопроект не можна обговорювати серйозно, він із серії “Дивовижне поруч”. Ленін вічно живий. Для мене було відкриттям, що серед авторів цього законопроекту є Олександр Опанасенко. Для мене це взагалі неспівставні речі. Я уточнював, чи лобіюється цей проект Мороко, чи “Зеонбудом”, - вони в цьому не зацікавлені. Але, на жаль, є така практика під парламентом: створюються різні групи, які придумують законопроект, а потім пропонують його продати. То не знаю, чи ви в курсі, Олександре, до “Зеонбуду” приходили з пропозицією викупити цей законопроект. Тому мені дуже не хотілося б, щоб ваше ім’я якимось чином використовувалося».

Прізвищ, хто пропонував викупити проект, Юрій Павленко не назвав. Він сказав, що в проекті є як мінімум п’ять невідповідностей чинним законам. «Я вважаю, що це надзвичайно небезпечний прецедент. Сума може вийти різна – і 3, і 4, і 5 млрд, але нуля не буде. Я не вірю, що парламент проголосує цей закон. У державі немає коштів, щоб щось викупити, якщо ми проектом бюджету забираємо сніданки в школах у чорнобильській зоні. Це показує слабкість нашої держави, що вона не може змусити “Зеонбуд” виконати свої зобов’язання, змусити уряд ввести цифрове мовлення, ми починаємо займатися якимись дивними іграми. На мій погляд, цей закон дискредитує Україну як державу і всередині, і ззовні», – сказав він.

Керівник Центру адвокації та лобіювання Незалежної асоціації телерадіомовників Ольга Большакова висловила думку, що націоналізація «Зеонбуду» буде необхідна в крайньому випадку, якщо загостриться воєнна ситуація, інакше він може створити небезпеку. «Але наразі в “Зеонбуду” немає нічого настільки привабливого, щоб йому за це давати кошти. У нього шалена дебіторська заборгованість частини українських компаній, які їм не сплачували довгі роки. І з цими боргами “Зеонбуд” має розбиратися сам, а не держава. У нього вже доволі старе обладнання, закуплене, до речі, з порушенням інтересів галузі. Воно закупалося надто дороге, яке абсолютно не потрібне. Але на мій погляд, на сьогодні це непотрібне витрачання державних коштів. І я згодна з Богданом Онуфриком: зараз тривають кримінальні справи, які мають визначити, чи отримав “Зеонбуд” свою ліцензію внаслідок злочину. Це тривалий процес. Але якщо кримінальна справа буде доведена до кінця, то може буде поставлене питання про конфіскацію, яка в цій ситуація буде природною. Й останнє: нам потрібен закон, який поставить “Зеонбуд” у межі закону. Зараз готується нова редакція закону про телебачення і радіомовлення, де можна це прописати.

Заступник голови Комітету Сергій Висоцький підтримав законопроект: «Я проголосую за з простої причини. Верховна Рада завжди обмежена у повноваженнях щодо прямого впливу на життя держави, може тільки ухвалити закон. Але коли такі закони з’являються в залі, то це пришвидшує виконавчу владу щось робити. Я впевнений, що сам факт проходження через Комітет цього проекту і внесення його в зал дасть можливість швидше вирішити це питання».

Секретар Комітету Олена Кондратюк наголосила, що оператором/провайдером цифрового телебачення має бути державна, а не приватна компанія: «Я розумію, чим цей закон обумовлений. Ми розуміємо, що питання “Зеонбуду” повинно розглядатися виключно в контексті загальної державної політики по розповсюдженню телесигналу як такого. Але поки у нас не буде чіткого розуміння про те, як надалі буде здійснюватися цифрове мовлення, ми розуміємо, що було абсолютно ганебним рішенням – віддати оператора по здійсненню цифрового мовлення недержавній компанії. Це грубе порушення. Два роки триває розгляд справи Антимонопольним комітетом, судами, а рішення досі немає. За цей час скільки телеканали, не тільки великі, а й регіональні мовники, заплатили за ці послуги за завищеними тарифами. Скільки за ці кошти можна було створити національного продукту, зняти серіалів тощо. І ми розуміємо, що більше це питання тягнутися не може, треба політична воля для вирішення цього питання. Чим швидше ми прискоримо розгляд великого нового проекту закону про телебачення і радіомовлення, доти вони буде висіти. Я сумніваюся, що закон пройде зал, але я особисто буду його підтримувати. Тому що я розумію, що здійснення державної політики повинно здійснюватися державною компанією, а недержавна компанія – монополіст на ринку».

Голова Комітету Вікторія Сюмар назвала проект надзвичайно дискусійним: «Такі методи, як націоналізація, за будь-яких обставин, не дадуть економічного росту, якщо ми не будемо поважати приватну власність. Бо тоді постійно у когось виникатиме спокуса взяти щось і поділити».

Жодна з трьох пропозицій депутатів (за результатами першого читання підтримати, відхилити і відправити на доопрацювання авторам) не набрала більшості голосів.

Члени Комітету вирішили повернутися до цього питання, коли головний комітет ухвалить своє рішення.

Нагадаємо, зареєстрований 2 грудня законопроект № 3575 передбачає націоналізацію провайдера чотирьох цифрових мультиплексів ТОВ «Зеонбуд», тобто примусове відчуження на користь держави частки у розмірі 100% його статутного капіталу, з метою захисту національних інтересів, економічної самостійності України та посилення інформаційної спроможності України. При цьому націоналізація компанії проводиться за умови попереднього та повного відшкодування її вартості.