Лист містить аналіз можливих негативних наслідків ухваленої парламентом у першому читанні поправки до Кримінального кодексу, яка передбачає покарання від двох до п’яти років тюремного ув’язнення за поширення «хибної інформації й такої, що вводить в оману» й може викликати паніку у банківському секторі.

«Чутки, що поширювалися у деяких медіа і соціальних мережах, підривають довіру болгарських громадян до їхніх банків і погрожують рівновазі економіки. Приймаючи цю поправку, ви думаєте над тим, щоб захистити банківський сектор, який переживає серйозну кризу, - пише Крістоф Делуар. – Насправді ж, ви перетворюєте його на неприступну непідзвітну нікому цитадель».

«Як і в інших сферах болгарського суспільства, банки та фінансові установи не захищені від зловживань і ексцесів. І саме пресі, - наголошує він, - належить роль повідомляти громадян про ці проблеми. Вона має також пояснювати їм як функціонує складна система. Розуміння цього громадянами має важливе значення для процвітання країни».

Лист містить ряд категоричних питань стосовно роботи медійників у нових, дискримінаційних умовах. Який журналіст відтепер ризикне взяти на себе виконання цих функцій, якщо він навіть впевнений у своїх твердженнях? Адже над його головою висить загроза тюремного ув'язнення. Як він доведе судді, що його твердження – «не хибна інформація чи не та, що вводить в оману»? І, зрештою, як може той самий журналіст, публікуючи цю інформацію, бути впевненим у тому, що реакція на неї громадськості не буде розцінена судом як «панічна»?

Баланс сил між банківським сектором і журналістикою вже нині порушений. Банки володіють ресурсами для найкращого забезпечення себе юридичними консультаціями. Якщо поправку буде ухвалено, застерігає RSF, це співвідношення сил буде закріплене законодавчо.

«Репортери без кордонів» підтримують критику законодавчої поправки представниками громадянського суспільства Болгарії. Однак вони пропонують парламентаріям «піти далі» – взагалі відмовитися від поправки як такої, що суперечить усім міжнародним договорам і Конституції країни стосовно захисту основних прав людини та свободи отримання й розповсюдження інформації.

«Зі свободою інформації у Болгарії негаразд. За світовим рейтингом преси RSF ваша країна посідає соте місце – останнє серед країн Європейського Союзу. На вас лежить відповідальність не погіршувати ситуацію, а навпаки – поліпшувати її», - апелює наприкінці листа Крістоф Делуар до болгарських парламентарів.