Якщо президент Нурсултан Назарбаєв підпише ухвалені цього місяця  парламентом поправки до закону про комунікації, то без судових рішень упродовж декількох годин можуть бути не тільки заблоковані сайти чи соціальні мережі, а й призупинені всі комунікацїї, заявляє медіаорганізація.  

«Ці поправки легалізують цензуру в її крайніх проявах. Не можна миритися з тим, що влада Казахстану привласнює собі право з такою легкістю відключати всі мережі, – наголошує генеральний секретар «Репортерів без кордонів» Крістоф Делуар (Christophe Deloire). – Пряме посилання на несанкціоновані демонстрації чітко визначають мету – запобігти критиці влади, завдати смертельного удару по свободі інформації».

Зокрема, законодавчі нововведення передбачають, що у випадку, коли «завдано шкоди особі, суспільству або державі» чи «розповсюджується інформація, яка порушує виборчий закон або підбурює до участі в екстремістській, терористичній діяльності, до масових безладів або масових (громадських) акцій з порушенням встановлених правил», влада матиме повноваження тимчасово відключати будь-яку мережу або засіб зв'язку та блокувати доступ до будь-якого ресурсу в Інтернеті.

Агенція зв'язку та інформації упродовж години зможе передавати розпорядження Генеральної прокуратури щодо блокування операторами або компетентними службами. Останні, у свою чергу, зможуть упродовж трьох годин заблокувати доступ до сайтів- порушників чи соціальних мереж-порушників. Така процедура передбачена з метою призупинення надання комунікаційних послуг.

«Критерії для виправдання блокування інтернет-ресурсів настільки розпливчасті та широкі, що прокладають шлях до найбільш репресивних тлумачень, – наголошує Крістоф Делуар. – Їхнє використання у політичних цілях викликає тим більші побоювання, що рішення стосовно блокування будуть суто адміністративними, ухвалюватимуться без обговорення чи можливостей сайтів, які опинилися під загрозою закриття, захиститися. Оскільки оператори та інші технічні посередники матимуть для виконання розпоряджень тільки декілька годин, вони навряд чи вникатимуть у подробиці.

Делуар  характеризує комунікаційну реформу у Казахстані як «останню у серії драконівських заходів, мета якого – придушити у зародку будь-які протести в країні». В січні уряд ухвалив постанову, спрямовану на запровадження  превентивної цензури медіа у випадку  «надзвичайних соціальних ситуацій». Репресивний характер режиму Нурсултана Назарбаєва, який перебуває при владі з моменту отримння країною незалежності, особливо виявився після кривавих подій у грудні 2011 року у місті Жанаозен. Нагадаємо, що тоді у цьому центрі з переробки нафти й газу виникли масові заворушення, жорстоко придушені владою.

«Репортери» посилаються на думку казахських аналітиків, які вважають, що драконівські реформи у медіасфері пов'язані з побоюваннями влади щодо виникнення руху протесту «під впливом революції в Україні».

Іншим чинником називають невизначеність щодо того, хто стане наступником  старіючого Нурсалтана Назарбаєва.

Деякі аналітики міркують, що посилення контролю в Інтернеті пов’язане із панікою, яка поширилася в країні після девальвації у лютому національної валюти тенге. Широкого поширення, зокрема через SMS, набули чутки про банкрутство казахських  банків.

«Репортери без кордонів» пов’язують реформування у репресивному дусі закону про комунікації у Казахстані зі сприятливою для влади «атмосферою цензури в регіоні». Так, у Росії, поправки, що набули чинності у лютому 2014 року, дозволяють без судових рішень блокувати сайти із закликами брати участь у несанкціонованих демонстраціях. Туреччина дозволила адміністративними методами блокувати контент, що «завдає шкоди недоторканності приватного життя» або ж вважається «дискримінаційним чи образливим».