За даними Telegram Statistics, в українському сегменті телеграму поки жоден канал з вивчення мов не входить до 50-ки найпопулярніших, але ними українці все ж активно цікавляться.

З кожним днем таких каналів стає більше, а у ЗМІ з’являється безліч нових підбірок ресурсів, які допомагають вчити мови. Наприклад, сайт NV.ua підібрав 36 таких телеграм-каналів. Крім каналів з вивчення англійської, там є і про те, де можна вивчати французьку, іспанську, португальську і навіть китайську мови.

Часто у такому величезному виборі каналів легко загубитися, а якщо підписатися на десяток чи більше сторінок, то не факт, що завжди вистачатиме часу читати їх усі. Чи можна вважати вивчення мов через телеграм-канали ефективним способом? Починати вчити мову не на курсах, а в Telegram — це добре чи не дуже? «Детектор медіа» спробував у цьому розібратися.

Більшість каналів орієнтовані на початківців

Коуч з мов і перекладач Сергій Святенко веде телеграм-канал «English as a beauty» (англійська як краса — ДМ.). Сергій також володіє німецькою, нідерландською, норвезькою й італійською мовами.

«Вирішив завести канал з однією метою — допомогти людям врізноманітнити свою англійську і уникнути тих частих помилок, які допускають україно- чи російськомовні носії. Канал розрахований переважно на тих, хто має рівень англійської С1-С2. Для B2, можливо, теж згодиться», — розповідає він «Детектору Медіа».

Сам Сергій на інші мовні канали не підписаний. Пояснює це тим, що у більшості вони пояснюють правила та лексику англійської на примітивному рівні, використовуючи здебільшого картинки і таблиці.

«Я не полюбляю такий підхід. Пропонований мною спосіб удосконалення англійської вимагає часу та зусиль, проте результат набагато приємніший, ніж від інших методик», — каже він.

Картинки і таблиці він загалом вважає непоганим способом. Але каже, що на інших каналах вони, як правило, присвячені вкрай простій темі, засвоїти яку можна за 5 хвилин і йти далі.

«В основному канали з вивчення мови орієнтуються на початковий, нижче середнього або середній рівень мови. Немає нічого для advanced та proficiency. Плюс, усі вони пояснюють правила, та жоден з них не пояснює, чому ми робимо в цих правилах помилки, не пояснює логіки мови, чому україномовна людина зробить саме тут або там помилку, і як цьому запобігти», — пояснює співрозмовник.

У своєму каналі Сергій Святенко також подає цікаві приклади із сучасної літератури. «Даю приклади і з «живих» джерел, в яких зустрічаються прекрасні звороти та вислови, яких не почуєш, або почуєш рідко, в живій мові. Я би назвав свій канал каналом витонченої англійської», — каже знавець мов.

Різноманіття важливе

Зручність телеграм-каналів у вивченні мов полягає й у тому, що нові дописи публікуються за розкладом. Їх не треба спеціально шукати: вони регулярно з’являються у смартфоні користувача, і вже від нього залежить, звертати на них увагу чи ні. Часто користувачам радять підписуватись на максимально різні за напрямками канали, адже одні спеціалізуються суто на сленгу (наприклад, канал Slang Bang!/Слэнг Бэнг!) або на граматичних та інших правилах (такі як Английский с нуля). Тут вже головне — бажання засвоювати новий матеріал.

З іншого боку, сам користувач може взагалі не знати, який рівень володіння мови він має. Якщо бездумно підписуватись на телеграм-канали і просто вчити все що є, то може вийти суцільна плутанина. Це допоможе засвоїти кілька правил чи слів, але людина не знатиме, як і де їх застосовувати, та ще й вимовлятиме їх неправильно. Тоді краще ходити на заняття з репетитором, або вчитись у групах.

Віктор Дяченко працює ведучим на кількох Youtube-проєктах, консультує телеканали і видання. Недавно він створив телеграм-канал «Українська мова». Канал має понад 3,2 тис. підписників.

«Для вивчення англійської є просто нереальна кількість ресурсів. А ті канали про українську, що є, були занадто банальними, «шароварними», не завжди публікували перевірену інформацію і більше існували чи існують для заробітку від реклами. Мене і зараз дивує, чому на моєму каналі переглядів на кожній публікації рівно або більше, ніж підписників, а на каналах-велетнях і 20% не набирається. Це своєрідний показник. І для мене це важливо», — каже він.

У каналі «Українська мова» є авторська графіка. Це, за словами автора, допомагає краще запам’ятати правила/наголоси тим, хто сприймає інформацію візуально. Телеграм-канал «Українська мова» має рубрикацію: #правопис19, #збагачуйся новими словами, #наголос #коректор та інші рубрики. В активному чаті можна поставити запитання і зв’язатись з автором напряму.

«Не претендую на статус науковця, але філологічна освіта і робота в медіа мені допомагають підтримувати себе у «філологічній формі»», — каже автор каналу.

«Допис — це нагадування про потребу вчитися»

Віктор Дяченко каже, що у вивченні мови треба використовувати всі можливості. Наприклад, телеграм-канали можуть бути додатковим способом до основного.

«Щоденні дописи допомагають системно вивчати і звертати увагу на своє мовлення. Допис – це нагадування про потребу вчитися. Це порція корисної інформації.Якщо вам треба оволодіти мовою та усіма навичками за 6 місяців — це не ваш варіант, але якщо ви вчите поступово, щоденно, то це ідеальний спосіб», — каже він.

Телеграм-канал також публікує подкасти для тих, хто краще сприймає на слух. Це добре для ти,, хто любить не тільки читати, а й хоче чути правильну вимову слів, вивчати мову у метро, авто тощо. Якось подкаст Віктора Дяченка розмістили на ITunes та Google Podcasts. Для нього це стало своєрідною мотивацією продовжувати цю діяльність.

«Якщо я бачитиму, що ця тема цікава і аудиторія ростиме, то розширю канал і зроблю повноцінний ресурс для вивчення мови. Адже усі говорять, що «мова на часі», але вивчити її легко і системно ніде. Чимало людей мені пишуть у приватні повідомлення про це. Тому працюватиму. Це додаткове заняття, але воно приносить задоволення», — додає він.

Треба знати основу мови

Викладачі мов усе ж кажуть, що використовувати один лише телеграм як спосіб вивчення мов не варто. Це скоріше підходить для тих, хто вже знає основні граматичні правила, володіє «основою» мов. Тоді телеграм — це хороший спосіб нагадати собі правила або слова. А от починати вчити мову тільки в телеграм-каналах без використання інших засобів — до такого методу фахівці часто ставляться скептично.

Старший викладач кафедри німецької філології Київського національного лінгвістичного університету Ярослав Рудківський каже «Детектору медіа», що вчити мову можна по-різному.

За його словами, тут важливою є співпраця того, хто навчає, й того, хто вчить. «Якщо телеграм-канал забезпечує таку двосторонню комунікацію, швидке реагування на неточності, виправлення помилок, а в разі необхідності й коригування навчального процесу, то чому б і ні. Крім того, варто враховувати індивідуальні особливості того, хто вчиться: не всім усе підходить. Як на мене, то найбільш дієвим є навчання вживу в невеличких групах», — переконаний він.

Філологиня Анастасія Михальчук володіє шістьма іноземними мовами. У коментарі «Детектору медіа» вона закликає не розглядати телеграм як основний метод засвоєння мов. «Вивчення мови складається з багатьох компонентів: це граматика, лексика, вимова, а також такі аспекти як говоріння, письмо, розуміння на слух, читання. Телеграм дає можливість розвивати лише деякі з них. В той же час, я бачила багато каналів, які були б чудовим додатком для вивчення лексики — інформація на таких каналах з‘являється щодня і представлена цікавими темами», — каже вона.

Для використання телеграму вона радить мати вже принаймні середній рівень знань мови, а підписуватися краще на ті телеграм-канали, чиї автори безпосередньо пов’язані з викладанням мов. «Не бачу сенсу вивчати слова з неправильною вимовою», — підкреслює Анастасія Михальчук.

Наприклад, каже вона, в англійській мові вимова зовсім не є інтуїтивною, тому нові слова інколи важко прочитати правильно.

«Для мов, у яких правила читання є чіткими (французька, іспанська, італійська, німецька) цей метод можна використовувати одразу після впевненого вміння правильно читати нові слова. Загалом вивчати мову за допомогою телеграму— це краще, ніж не вивчати мови взагалі. Важливо займатись будь-якими видами активності (за можливістю, всіма названими аспектами) протягом 11 тисяч годин, і тоді можна стати експертом у будь-якій галузі», — підсумовує вона.