Без права на вибір. Як Facebook змушує нас лайкати та шерити свої відео

Без права на вибір. Як Facebook змушує нас лайкати та шерити свої відео

12:15,
5 Квітня 2019
4177

Без права на вибір. Як Facebook змушує нас лайкати та шерити свої відео

12:15,
5 Квітня 2019
4177
Без права на вибір. Як Facebook змушує нас лайкати та шерити свої відео
Без права на вибір. Як Facebook змушує нас лайкати та шерити свої відео
Ерік Рейвенкрафт (Eric Ravenscraft), оглядач The New York Times, PCMag та The Daily Beast, у колонці на Medium розповідає, чому незручний інтерфейс відеоплеєра Facebook — це зовсім не випадковість. «Детектор медіа» переклав матеріал українською.

З чого все почалося

Багато років Facebook транслювала користувачам переконання, що відео — це формат майбутнього. Хоча, ймовірно, компанія навмисно перебільшує дані про популярність свого відеоплеєра, аби формат виглядав більш привабливим та міг конкурувати з іншими платформами.

У 2017 році соціальна мережа випустила серйозне оновлення для свого відеопрогравача. Плеєр отримав новий оригінальний режим «картинка-в-картинці». Відео йшло над стрічкою новин, що мало на меті зробити «перегляд відео у Facebook більш привабливим та більш гнучким».

Меседж здавався максимально прозорим: час, витрачений на перегляд відео, не має значення для Facebook, якщо люди не лайкають це відео, не коментують і не репостять його. У своїй минулорічній заяві Цукерберг посилався на «зв’язок» або «взаємодію» з людьми дев'ять разів. Його модель залучення юзерів до взаємодії з відео контрастує з більшістю відеоплатформ, які розраховані на пасивний перегляд відео.

Netflix спробував перелаштуватися на взаємодію з глядачами, та не зміг цього зробити — інтерактивну серію серіалу «Чорне дзеркало», в якій можна обирати дії головного героя, критики зустріли неоднозначно. Тому сервіс залишив свій старий відеопрогравач. А популярний відеохостинг YouTube взагалі розташував непостійний блок із коментарями — унизу панелі.

Як це працює

Тож яким чином Facebook може заохотити своїх користувачів взаємодіяти з контентом, який призначений для пасивного перегляду? Дизайн відеопрогравача сам дає підказки. Поки більшість відеоплатформ ховає кнопки «лайкнути», «поширити», «відправити» та вважає їх необов'язковою опцією після перегляду відео, відеоплеєр Facebook одразу натякає користувачам на активну взаємодію з відеороликом.

Ось користувач прокручує стрічку Facebook на своєму десктопі й знаходить відео, яким поділився його друг. Після кліку на ролик починається його програвання, але вимкнути відео не так вже й просто. На платформах YouTube і Vimeo можна натиснути на будь-яке місце на відео, щоб призупинити його. У Facebook інший підхід:

Після повторного кліку відео розкривається на весь екран та перенаправляє вас на сторінку з розділом «Як люди відреагували» — це на додачу до звичайного розділу коментарів. Кнопки «лайкнути», «коментувати» та «поділитися» з'являються безпосередньо під відео. Разом із інформацією про те, як багато людей вже взаємодіяли з роликом.

Цей розділ веде до оригінального джерела відео. Якщо ваш друг поділився роликом з якоїсь сторінки, ви швидко потрапите до оригінальної публікації. Тобто ви фактично «виходите» зі стрічки, яка заповнена вашими друзями на Facebook, і опиняєтесь на сторінці коментарів від незнайомців.

Щось подібне відбувається і під час спроби розкрити відео на весь екран. Більшість відеоплеєрів мають спеціальну «повноекранну кнопку». Зазвичай вона позначена стрілками, що вказують на рамки екрану. Така кнопка є і у Facebook.

Але якщо на неї натиснути, відео стає лише дещо більшим, а разом з ним збільшуються і кнопки взаємодії. Лише з другого натискання ви отримаєте справжній повноекранний режим.

Ще одна цікава деталь: у Twitter та Instagram, коли увімкнути відео і продовжити скролити стрічку, воно зазвичай зупиняється та зникає з екрану. Проте у Facebook інакше — відео продовжує відтворюватися у верхньому правому кутку екрану, поки ви гортаєте стрічку далі.

Це виглядає так:

Відео слідує за вами, коли ви прокручуєте стрічку новин, а в нижньому правому куті цього міні-програвача знаходяться ті самі кнопки «лайкнути» і «поділитися». Ці кнопки займають більше площі в інтерфейсі міні-програвача, ніж будь-яка інша кнопка. У тому числі й кнопка "X" у верхньому правому куті, яка закриває програвач.

Що далі

Важко сказати, чи був цей відеопрогравач навмисно розроблений для того, щоб залучити якомога більше людей до взаємодії з відео, або ж це просто недолугий інтерфейс. Компанія не відповідає на численні запити прокоментувати ці спостереження користувачів.

Хай там як, а користь для компанії від такого засилля «соціальних кнопок» зрозуміла. Згідно з останніми звітами про статки компанії, дохід від кожного користувача збільшився майже на 20 % в порівнянні з попереднім роком, наперекір тогорічному скандал з Cambridge Analytica.

Згідно з дослідженням менеджера соціальних медіа Hootsuite у липні 2018 року відеоформат на Facebook отримував 6 % взаємодії з користувачами, що на 2 % перевищує середній показник для всіх інших типів контенту. Відео також було єдиним типом публікацій, який збільшив загальний обсяг залучення користувачів у четвертому кварталі.

Чим більше користувачів залучаються до взаємодії з відеоконтентом, тим ціннішими вони стають. Якщо дратуючі налаштування відеоплеєра врешті-решт збільшать кількість реакцій та коментарів, Facebook зможе заробити більше грошей. Навіть, якщо сам програвач та його використання не будуть подобатися користувачам.

Звісно, юзери Facebook можуть повністю ігнорувати відео в їхніх новинних стрічках. Утім, коли вони випадково натиснуть на відеокліп під час прокручування стрічки, їм треба виконати безліч маніпуляцій, щоб скористатися базовими функціями відеоплеєра. Наприклад, просто призупинити відео чи вимкнути його.

Поки що відеопрогравач у Facebook є єдиним варіантом для обміну або перегляду відео у найбільшій соціальній мережі світу (нею користуються 1,52 мільярда людей). Багато хто з них побачить відео у своїх новинних стрічках і продовжать годувати своєю увагою цю машину. Навіть якщо це відбувається випадково — Facebook не залишає вибору.

Оригінал допису Еріка Рейвенкрафта на платформі Medium можна переглянути тут. Переклад — Анастасія Сімонова.

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
unsplash.com
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду