Монетизація онлайн-відео – зірковий час не за горами?

Монетизація онлайн-відео – зірковий час не за горами?

00:00,
22 Жовтня 2013
3167

Монетизація онлайн-відео – зірковий час не за горами?

00:00,
22 Жовтня 2013
3167
Монетизація онлайн-відео – зірковий час не за горами?
Монетизація онлайн-відео – зірковий час не за горами?
Які моделі монетизації відеоконтенту найпопулярніші, на що варто звернути увагу стартаперам та які нові тенденції в телеперегляді – ці питання фахівці обговорили під час дискусії «Де гроші в онлайн-відео?»

Сьогодні розробники стартапів усе більше звертають увагу на онлайн-відео, популярність якого в Україні стрімко зростає. Так, за нещодавно оприлюдненими результатами дослідження відеореклами, за п’ять років Україна продемонструвала зростання перегляду відео в інтернеті на 10 000%. У 2008 році показники перегляду складали 5 млн, а 2013-го зросли до 510 млн на місяць.

Як скористатися такою тенденцією і зробити відео джерелом прибутку – це актуальне питання обговорювали під час дискусії «Де гроші в онлайн-відео?», яка нещодавно відбулася в Києві. В ній взяли участь засновник Divan.TV Андрій Колодюк, директор United Online Ventures Дмитро Лисицький та інвестор російського розважального онлайн-відеопорталу Tvigle.ru Вадим Тарасов. Експерти обговорили традиційні та нові бізнес-моделі монетизації онлайн-відео. Головними залишаються реклама, плата за перегляд і підписка – кожна з моделей має свої особливості. За словами Дмитра Лисицького, принципове значення має те, який контент монетизується: для довгого більше підходить підписка, для короткого – реклама (таким чином уже багато років успішно заробляє YouTube), для преміум-контенту найкращою є плата за перегляд. «Рекламна модель монетизації дуже добре зростає, в цьому році в Україні всі учасники ринку інтернет-відео розпродали майже все, що було, а наступного року піднімуть ціну і знову все продадуть», – зауважив він.

Модератор дискусії  Дмитро Аркас (редактор «ОнлайнВідеоРеволюції» і  співвласник розважального інтернет-телеканалу ГОН tv), Вадим Тарасов, Андрій Колодюк, Дмитро Лисицький  

При цьому, як зазначив Вадим Тарасов, рекламні бюджети повільно починають перетікати з телебачення в інтернет: і хоча досі це непорівнювані цифри, але рік у рік вони зростають серйозними темпами, і в рамках наступних двох років рекламні бюджети відео в інтернеті і на телебаченні почнуть ставати порівнюваними. Як запевняють експерти, для рекламодавця інтернет-відео – це те саме, що й телевізійне відео; крім того, їхні глядацькі аудиторії мало перетинаються: ті, хто активно дивиться онлайн-відео, не дивиться багато ТБ і навпаки. Однак значення має масовість перегляду – тобто виграють ті ресурси, які мають високу кількість відвідувачів. Проте велике значення має й кількість показів, на чому наголосив Дмитро Лисицький: «Інтернетом можна легко охопити 56% цільової аудиторії, але головний фактор – це кількість показів. Тобто в Україні людина сидить біля телевізора 3,5 години на день, а з інтернет-відео йдеться про хвилини в день. Людей багато, а часу витрачають мало».

Боротьба з піратством і таргетованість реклами

Для тих, хто прагне заробити на онлайн-відео, позитивним процесом є боротьба з піратським контентом, вважають експерти. Після закриття таких ресурсів, як, наприклад, Megaupload, кількість підписників платних ресурсів із відео відразу зростала. Зростання користувацької бази на сайтах із підпискою спостерігається й після того, як у серпні набув чинності російський антипіратський закон, через який почали закривати деякі сайти з нелегальним контентом.

Відстоювання прав правовласників сприяє розвитку ще однієї моделі прибутків – donations. «Тобто ресурс може звертатися до користувача – ви подивилися кліп свого улюбленого виконавця, грошей за це не треба; мовляв, ми не піратський сайт, і якщо ви нам дасте donations, пару доларів, то частина цих грошей надійде адресно правовласнику», – пояснив Андрій Колодюк.

Користувачі можуть свідомо відмовлятися від реклами – є люди, готові платити за перегляд, але не дивитися рекламу, інші, навпаки, платити не хочуть, а згодні краще переглянути рекламу. Зараз з’явилась і третя категорія – глядачі, готові дивитися рекламу, але таргетовану, що стосується конкретних інтересів. Наприклад, пов’язану лише з подорожами, автомобілями, спортом тощо. Під час перегляду такої реклами користувачу можуть нараховуватися бали, які він може конвертувати в купівлю дорогого контенту. Однак для цього потрібна достатня кількість рекламних повідомлень, релевантних інтересам глядачів. Таргетованість реклами – тренд, що розвиватиметься найближчими роками, вважає Дмитро Лисицький:  «Рекламодавці по-іншому починають думати про маркетинг, аудиторію розділяють на тонкі сегменти. Точність потрапляння зросте настільки, що для людини реклама стане корисною». Крім того, принципово важливим моментом для реклами буде перехід на мультискрин і розвиток SmartTV – якщо воно замінить традиційне телебачення, то й реклама зміниться

«Рекламний ринок зміниться тоді, коли ви зайдете на SmartTv зі свого Facebook-акаунту, – зауважив Андрій Колодюк. – Рекламодавець буде боротися не за прайм-тайм. Він буде знати, який клієнт зайшов на конкретний девайс, і буде боротися за час цього користувача». Реклама буде схожою на рекламу в Google, що базується на попередніх запитах. Якщо користувач часто дивиться дитячі телеканали, то, відповідно, в нього в сім’ї є діти, і йому пропонуватимуть рекламу дитячих товарів – телевізор запам’ятовуватиме процес телеперегляду.

Second screen і доповнена реальність

Взагалі, на думку пана Колодюка, продюсери телевізійного і відеоконтенту сьогодні не розуміють, що можливості монетизації є не лише в інтернеті, а й на інших платформах, у першу чергу на SmartTV: «Це глобальний тренд, поки що не усвідомлений у тому числі стартаперським середовищем». На його думку, монетизація додатків і підписок на SmartTV реальніша, ніж просто відео в інтернеті. Ніша російськомовних додатків зараз мало заповнена, й експерти прогнозують, що в майбутньому виграють ті, хто зараз почне займатися такими додатками.

Інший тип стартапів, який також може бути прибутковим, це стартапи для другого екрану (second screen). За останніми дослідженнями, в Америці 90% населення, яке дивиться телевізор, одночасно сидить і на другому девайсі – комп’ютері, планшеті, смартфоні. Там вони пишуть у твітер, шукають інформацію про актора, голосують, роблять ставки і так далі, тому популярності набувають такі телепрограми, які синхронізуються з пристроями.

«Процес телеперегляду змінився – інтернет є компліментарним до телеперегляду, він не витісняє його, а змінює, – зазначає Андрій Колодюк. – Мовники намагаються зробити так, щоб телебачення було за графіком клієнта. Найважливіший тренд – споживач диктує графік». Відповідно, популярними стають ті додатки, які залучають читача до процесу, де він виступає не в ролі пасивного спостерігача. Маються на увазі технологічні стартапи доповненої реальності, коли глядач може впливати на сюжет, наприклад, призначати на роль певних персонажів замість акторів своїх знайомих, чи застосувати технологію семантичного пошуку, керувати голосом.

В обговоренні стартапів узяв участь керівник департаменту онлайн-відеоконтенту групи «1+1 медіа» Анатолій Савін, який розповів про новий проект «1+1 медіа» – конкурс «Інкубатор ТВ-стартапів». За його словами, традиційне телебачення раніше розглядало розвиток інтернету як загрозу, яку треба подолати. Зараз, навпаки, триває процес інтеграції з інтернетом, тому й виникла ідея конкурсу, «щоби привабити людей незаангажованих, які не працюють на телебаченні, до генерації нових іде».

Ще одна тенденція, про яку говорили експерти, – це популярність освітнього контенту у вигляді відео. «Educatement – коли через ігрові механіки дітям доносять навчальний контент у доступному вигляді. Одна річ коли ви подивилися урок англійської мови, а інша – коли після цього взяли пульт, пройшли TOEFL і ще й поговорили з викладачем», – пояснив Андрій Колодюк. Освітні проекти на Заході можуть монетизуватися навіть краще, ніж розважальні, вважає Вадим Тарасов, проте на російському ринку їх не вистачає – найчастіше під освітнім відео мають на увазі просто запис лекції, а не інтерактивний урок. 

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Фото: fivetechnology.com
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду