Коли загальнодоступність журналістського інструментарію зробила так, що письменників стало більше, ніж читачів, уміти лише критично сприймати чужий медіаконтент — недостатньо. Перевага в інформаційних війнах — це не лише відповідальне медіаспоживання, а й відповідальне медіатворення. Один зі шляхів до цього — інтегрування журналістської освіти в медіаосвіту, починаючи зі школи.

Можливі стратегії поведінки в онлайні, якщо ви вирішили відмовитися від Фейсбуку чи обмежити користування цією соціальною мережею.

Скандал із витоком даних користувачів Facebook - це історія не про найбільшу соцмережу й не про Cambridge Analytica. Це передусім про нас і про наше критичне мислення.

Перенесіть кулінарні рецепти у «Збережені», обмежте репости і збалансуйте «коло уваги» та «коло турбот» — прості кроки допоможуть підвищити ефективність не лише самопрезентації в інтернеті, а й самопросування.

Засоби розкрутки персонального бренду в соцмережах стануть однією з трендових тем освітніх продуктів для медійників у 2018-му: старі способи фейсбук-просування даватимуть дедалі менше залучення користувачів, а корисного контенту про те, як забезпечувати охоплення через персоналізацію, поки що обмаль.

Для журналіста, якщо він хоче працювати справді продуктивно, важливо бути володарем не лише своїх слів, а й власного часу.

Дотації, іміджева реклама та гранти підтримують якість медіа не менше, ніж традиційні механізми ринку — передплата, роздріб та реклама комерційна.

Електронна поштова скринька викликає у вас стрес і асоціюється радше з інформаційним смітником, аніж із надійним помічником у роботі? Декілька порад, перевірених на власному досвіді автора, не претендують на панацею від усіх «поштових хвороб», але комусь, думаю, здатні бодай трохи допомогти впорядкувати власну електронну скриньку.

Для багатьох ЗМІ може стати актуальним відоме твердження «виробляємо одне, заробляємо на іншому». І чи не на перший план тут виходить суто психологічна готовність відійти від традиційної бізнес-моделі й спробувати розширити «поле зору» для можливих варіантів монетизації нашої діяльності.

Фахові вступні випробування на журфаки українських вишів потребують не скасування, а оновлення змісту — щоби наблизитися до реального життя. Не варто боятися їх ускладнити: додатковий фільтр на вході до професії не завадить.