Суцільна недовіра, джинса, цензура власника й самоцензура, поверховість журналістики та недосконала співпраця з органами влади — головні проблеми регіональних ЗМІ, які визначив Інститут масової інформації.
Медіареформи набирають обертів, але кількість джинси та випадків приховування інформації збільшується, а робота журналістів у зоні АТО ускладнюється. Інститут масової інформації підбиває підсумки основних цьогорічних зрад і перемог у сфері медіа.
Прийнятий парламентом і підписаний президентом закон, який вимагає показати кінцевого бенефеціарного власника українських телерадіоорганізацій і провайдерів програмних послуг, викликав схвалення в Раді Європи і осудження представниками телеканалів. Як досягти справжньої прозорості так, щоб це було вигідно і суспільству, і самим власникам?
Героїнями та експертками жінки в українських ЗМІ виступають не більш як у кожній п’ятій публікації. При цьому «чоловічими» залишаються політика, економіка та інше «серйозне», а «жіночим» — фітнес, швидке схуднення, поради, як знайти чоловіка та сенс життя. Контент матеріалів спрямований на те, щоб українки турбувалися виключно про свою зовнішність, фізичні параметри та шукали «кохання життя».
Інститут масової інформації спробував розібратися, як силові відомства допомагають/ заважають журналістам виконувати свої професійні обов’язки, про що журналістам не можна повідомляти із зони АТО та які редакторські настанови BBC варто знати.
Хай не всі ці порушення українські правоохоронці можуть розслідувати, бо частину території Україна не контролює, але — тільки одна справа?! Навіть у 2013-му таких було п'ять справ.
Українські ЗМІ відображають і підсилюють гендерні стереотипи. Жінці виділяють місце переважно «на кухні»: лайф-сторі про сім’ю й дітей, матеріали про красу, моду, рідше про медицину та освіту. Та особливо негативне враження справило висвітлення теми новообраних народних депутаток.
Українські ЗМІ активно підживлюють стереотип нашого суспільства, що про «серйозне» можуть говорити лише чоловіки, а для жінок годиться коментувати хіба що культуру й моду, в крайньому випадку — медицину та освіту.
Останнім часом на імейли українських журналістів і громадських активістів здійснюються масові фішингові атаки. Як не стати жертвою таких атак, розповідають експерти Інституту масової інформації.