«Тепер я буду любити тебе» — не комедія. Єдиний умовно комедійний, я би сказав — самопародійний момент — коли героїня Сумської оцінює ім’я своєї молодої суперниці — Ольга — як гидотне.

Перше місце народного гніву традиційно за «Інтером». Але дісталося й «Кварталу» на «Плюсах», звісно, за російську мову. Та чи в мові справа? Візьмімо скетч «Кварталу», героями якого є лідери так званого Лугандону Олександр Захарченко та Ігор Плотницький...

Робота команди Тараса Химича стала не просто прикладом, а зразком сучасного підходу до втілення на екрані складного, навіть надскладного історичного матеріалу. В професійному середовищі «Легіон» уже розтягали на цитати, тобто фрагменти, котрі дають підказки постановникам трюкових сцен. Якщо брати фільм у цілому, за форматом він максимально наближений до аналогічних стрічок ВВС.

Після прочитання бесіди в «Новому времени» з відомим телеведучим склалося стійке враження: Андрій Куликов загалом проти заборон та цензури. Але в окремих випадках готовий погодитися, бо вони відповідають реальним потребам даної ситуації.

У серіалі від «Кварталу 95» (ефір на каналі «1+1») автори суттєво змінили звичний багатьом формат. Принаймні, помітна спроба відійти від чистої комедії, насиченої актуальними гегами про Ляшка, секс і туалет

Виглядає, що для мільйонів українців та українок «Пес» став тим самим замінником російського національного продукту, про який так довго товкли громадські активісти. Нині ці ж самі активісти обурені російською мовою «Пса» та відсутністю ідентифікації силових структур…

У фільмі «Кровний ворог» (прем’єра пройшла в ефірі каналу «Еспресо») режисер Леонід Канфер показав не лише дві сторони збройного конфлікту цивілізацій. Він дав змогу побачити двох чоловіків, кожний із яких правий і аргументовано доводить власну правоту.

У фільмі «Луганськ. Полоса відчуження», показаному на каналі «UA:Перший», маємо репрезентативну вибірку «голосів Донбасу», доволі красномовну.

Російська агресія лише прискорила процес накопичення шкідливих газів у давно законсервованому регіоні. Від хворого відмовилися всі. А перший фільм циклу каналу «2+2» «Страшне завтра» вільно чи невільно підтверджує невтішний діагноз.

Новий проект каналу «24» — на часі, подібних потрібно більше. Але за умови, що охопити ними вдасться саме ту аудиторію, на перепрограмування якої вони розраховані. А от із цим, схоже, проблеми