Саме підвищення медіаграмотності населення, а не посилення державного регулювання інтернету, здатне привести до покращення якості українських онлайн-видань. Таку думку висловив експерт спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи «Сприяння європейським стандартам в українському медійному середовищі» Крістіан Мьоллер, виступаючи під час  круглого столу на тему «Функціонування та діяльність засобів масової інформації в мережі Інтернет: проблеми та перспективи», що відбувся у Києві за участі депутатів Верховної Ради та медіаекспертів.

Ділячись традиціями функціонування онлайнових ЗМІ в країнах Західної Європи, він, зокрема, зауважив, що обов’язкової реєстрації там не існує ані для новинних сайтів, ані для традиційної преси, адже діє принцип: будь-яку ліцензію можна забрати. Ця загроза  шкодить свободі слова.

Водночас експерт наголосив, що інтернет не є «простором беззаконня» — його контент підпадає під ті самі норми законодавства, що і явища «реального сектору» життя, тому правовий захист людей здійснюється у той самий спосіб, до якого звикали століттями.

У ЄС контент не фільтрують і не блокують, сказав пан Мьоллер, бо це неефективний і занадто суворий спосіб боротьби з нелегальними даними. Натомість саморегулювання, участь широкого кола зацікавлених сторін дозволяє відсіяти неякісну інформацію, яка шкодить інтересам спільноти. В західноєвропейських державах діє правило Mere Conduit, «простого каналу»: провайдери не несуть відповідальності за інформацію, яку передають, оскільки вони не відстежують її (так забезпечується захист права користувачів на приватність). Принцип «країни походження» передбачає покарання за нелегальний контент його першоджерела; а основним фільтром, за словами медіаексперта, є достатньо високий медіаосвітній рівень споживача інформації.

«Медіаграмотність»