Пакистанський синдром
«Репортери без кордонів» із сумом дізналися, що молодий журналіст Шафьюлла Хан, тяжко поранений 11 червня під час подвійного терористичного акту у Пешаварі, помер у військовому шпиталі гарнізонного міста Вах, що на північному сході від Ісламабаду. «Ми підтверджуємо нашу підтримку репортерів, які стають жертвами терористичних нападів у Пакистані, – говориться у заяві RSF. – Cподіваємося, що пакистанська влада невідкладно відповість на вимогу журналістської спільноти створити безпечні умови для нормальної роботи. Якщо прем’єр-міністр спромігся швидко призначити верховного суддю для проведення розслідування загибелі Саліма Шахзада, він має зробити те ж саме стосовно терактів у Пешаварі. Необхідно швидко надати фінансову компенсацію постраждалим, передусім для покриття витрат на лікування та матеріальних збитків».
Внаслідок подвійного теракту на Хайберському базарі загинуло щонайменше 40 осіб і 100 було поранено. Серед убитих на місці від вибуху був інший журналіст – Абід Навід, а вісім репортерів отримали поранення.
Померлий у шпиталі Шафьюлла Хан, уродженець провінції Північний Вазарістан, нещодавно отримав ступінь магістра з журналістики у Гомальському університеті. Юсаф Алі, генеральний секретар Хайберської спілки журналістів, так описав «Репортерам без кордонів» трагічні обставини його смерті: «Шафьюлла хотів продовжувати журналістську кар’єру. Він лише тиждень як влаштувався на роботу стажером у пешаварське бюро The News International (найбільшої англомовної газети в Пакистані, що має наклад 140 000 примірників. – Прим. перекладача)».
Теракти 11 червня було вчинено на відстані декількох метрів від офісу The News International. Після того, як стався перший вибух, Хан миттю кинувся на місце події, та зазнав важких опіків від другого, потужнішого вибуху. Його доправили на лікування в опікове відділення шпиталю у м. Вах, але це його не врятувало.
«Репортери без кордонів» знову засуджують насильство, від якого у Пакистані не захищені журналісти. Як свідчать декілька останніх справ, небезпека зростає по всій країні. Пакистанський кореспондент BBC Алі Салман, який намагався розкрити згубні наслідки на стан здоров’я населення АЕС «Чашма», змушений був залишити м. Мьявалі у провінції Пенджаб. Після того, як йому не дозволили зустрітися з мешканцями, які страждають від шкіряних захворювань, за ним, аж поки він не повернувся в Лахор, стежили агенти всесильної військової розвідки – ISI.
У повідомленні «Репортерам без кордонів» про своє невдале відрядження він посилався на висловлювання високопоставленого урядовця. Той сказав журналісту: «Твоє життя у небезпеці, тобі краще повернутися додому». Салман додав: «Через п’ять хвилин після того, як я прибув у Мьянвалі, ISI попередила місцеву адміністрацію, поліцію та інші служби безпеки, щоб вони вислали мене з міста».
Трапилися й інші подібні інциденти. Військові погрожували вбити репортера телевізійної станції Awaz Салама Сумро та незалежного фоторепортера Джамаля Таракі після того, як вони знімали насильницькі дії проти цивільного населення. Сумро фільмував, як воєнізовані бойовики стріляли в юнака, затриманого в Карачі. Таракі знімав, як на контрольно-пропускному пункті у південно-західній провінції Балучистан солдати стріляли в п’ятьох іноземців, котрих помилково сприйняли за чеченців, що здійснювали самовбивчий теракт.
У провінції Сінд журналістам, що працюють на закордонні медіа, настирливо радять не відвідувати прес-клуби у Карачі, які вважають ймовірними цілями Талібану. У меморандумі для внутрішнього користування International news agency зажадало від своїх репортерів триматися осторонь прес-клубів у всіх головних містах країни.
«Репортери без кордонів» вважають сьогоднішній Пакистан найсмертоноснішою країною в світі для журналістів. З початку цього року тут було вбито 8, а з початку 2010-го – 18 репортерів.