CNN: ендшпіль a la Gaddafi не відбувся

Упродовж шести днів кореспондент CNN Метью Ченс побоювався, що приречений режим міг використати його і 35 заручників, які опинилися в пастці у прихильників Каддафі у тріпольському готелі Rixos, в ендшпілі, навіть стратити їх.

«У наших головах виникали всілякі параноїчні сценарії, – сказав він в інтерв’ю з Тріполі супутниковим телефоном Huffington Post за декілька годин після того, як разом зі своїми колегами благополучно втік із готелю.

Тимчасом як вірнопіддані лівійського уряду вже накивали п’ятами, бойовики Каддафі їх не відпускали. Для журналістів настали дні невпевненості. Ченс та інші, боячись наслідків, обачно зображували ходіння по муках.

«Ми, журналісти, застрягши в готелі, ухвалили колективне рішення – не представляти себе заручниками, хоча вочевидь ними були, – сказав Ченс. – Адже нас утримували проти власної волі».

Коли повстанці встановлювали контроль над Тріполі, Ченс та інші журналісти перебували в жалюгідних умовах у готелі, де під час війни зупинялися закордонні журналісти. Тепер Rixos став одним із опорних пунктів тих, хто зберіг вірність Каддафі. Іноді журналістів змушували лежати в темряві, без освітлення, без кондиціонерів і водопостачання. У цей час відбувалися артилерійські обстріли, в будівлю влучали заблукані кулі.

За словами Ченса, журналісти перебували «в депресивному стані», «почуваючись жертвами». «Ми повністю втратили надію, через відсутність зв’язку не могли надсилати повідомлень», – свідчить він.

І все ж коли випадала щонайменша можливість, Ченс передавав новини. У неділю він через Skype з’явився на CNN у 15-хвилинному сюжеті, що привернув до себе увагу. Його довершували озброєні бойовики, які верещали внизу.

Наступного дня Ченс вмістив на Twitter гарячу новину про те, що Саїфа Каддафі, якого вважали спадкоємцем диктатора, не взято в полон, як повідомлялося раніше. Маючи зареєстрований аккаунт, журналіст упродовж майже двох років ним майже не користувався, поки не потрапив у пастку в готелі Rixos. Та протягом декількох днів його Twitter став необхідним джерелом інформації. Ченс твітив про все – від скрутних ситуацій (обстріли та брак світла) до легковажних епізодів (крадіжок сиру в буфеті готелю).

«Досі я ніколи не користувався Twitter, – сказав Ченс. – Тепер я немов навернувся в нову віру».

«Якщо ви стежите за повідомленнями на Twitter, ви сприймаєте те, що відбувається, ближче до серця, аніж те, що повідомляють будь-які інші медіа, – додав він. – Я відчував, що спілкуюся з цілою групою людей, яким хочеться знати більше».

Ченс, який звик до колективного збору інформації, з якого створюється більший телевізійний пакет, вдався до короткої форми подачі, видаючи інформацію шматочками. Разом вони, за його словами, створювали повнішу картину того, що відбувалося в готелі.

Чанс наголошує, що він почав вміщувати новини на Twitter тільки після того, як у готелі стало відомо, що бойовики відпускають журналістів. Вони «почали вірити, що за його стінами Лівія змінилася, що криза закінчилася».

«Коли вони зрозуміли, що їхня країна вже інша й Каддафі втратив владу, – продовжував Ченс, – вони буквально віддали нам свою зброю й сказали: “Ви – вільні”».

Guardian: від безнадійної ситуації до звільнення

«Ситуація безнадійна, – повідомляв програмі Today Radio 4 кореспондент BBC Метью Прайс. – Вона різко погіршилася з вечора і протягом ночі. Стало очевидно, що нас не відпустять із готелю. По коридору тинялися бойовики. На даху влаштувалися снайпери». До оператора, який намагався втекти з готелю, приставили AK-47.

Однак у середу по обіді криза досягла завершальної стадії. Ченс сказав, що бранці домовилися з охоронцями, які згодилися відпускати їх невеличкими групами.

«Криза в Rixos добігає кінця, – повідомив він на Twitter о 3.44 по обіді. – Усі журналісти залишили готель».

Та перш ніж це сталося, журналісти, за його свідченням, очікували, що Міжнародний комітет Червоного хреста та китайське посольство доправлять автівки, щоб забрати їх. Однак у вестибюлі готелю панував гармидер, тож довелося підійматися сходами назад. Виникло побоювання, що надії на порятунок утрачено.

За свідченням Ченса, група журналістів, які володіли арабською мовою, налагодила довірливі стосунки з двома вірними Каддафі охоронцями, яких згодом роззброїли. Після цього виникла метушня: де знайти прапор із написом TV та прикріпити його до евакуаційної автівки? Інакше в районі, де ще точилися бої, можна було стати живими мішенями.

Ченс повідомив, що готель залишила команда BBC, а після цього прибули автівки Червоного хреста. Він втиснувся в одну з них разом із журналістами з Reuters, Fox News та Associated Press.

«Після шестиденного кошмару від’їжджаємо з готелю Rixos, – повідомляв він. – Однак ситуація й досі сумнівна».

За декілька хвилин Ченс писав: «Ми перебували разом у “дірі”, здавалося, цілу вічність. Нарешті ми на свободі».

Він повідомив, що бачив повстанців: «Ми майже поряд із ними!».

Раніше того ж дня здавалося, що становище погіршилося. До парадного входу готелю Rixos під’їхали чотири інших журналісти, серед них репортер New York Times Девід Кірпатрик. Під дулом автоматів їх змусили вийти з автівки. АП повідомило, що один з охоронців змусив водія лягти на парковку, а іншим спочатку погрожували, а потім відвели в готель. «Девіда та фоторепортера, який був разом з ним, затримали на деякий час, але тепер вони вільні й неушкоджені», – підтвердив речник New York Times.

Їжі та води в готелі не вистачало, атмосфера ставала дедалі напруженішою. Міністр закордонних справ Великої Британії Вільям Гейг у середу вранці заявив: за становищем, яке склалося, здійснюється «погодинний» моніторинг. «Ми ретельно стежимо за подіями, – сказав він на прес-конференції в Лондоні. – Ми підтримуємо контакт з медіа. Звісно, нас турбує безпека журналістів, безпека кожного, хто опинився у вирі цієї битви. Ми робимо також усе можливе через спілкування з Національною тимчасовою радою, хоча вона ще не контролює становище в регіоні, та з іншими, хто спроможний нам допомогти».

Згідно з повідомленнями повстанців, довкола готелю точилися запеклі бої.

«Баб-аль-Азізія, аль-Тансура та інші райони поблизу готелю Rixos під артилерійським обстрілом», – заявив Reuters речник повстанців.

Бої довкола готелю Rixos посилилися, повідомляв у вівторок кореспондент АП Даріо Лопес-Міллз.

«У розпеченому від спеки повітрі відчувається запах пороху, змішаний з потом і відчуттям страху. Коли стрілянина посилюється, ми ховаємося у конференц-залах, у підвалі готелю.

Два супутникових телефони, встановлених на балконі, знищено. Тож ми припинили надсилати матеріали. Чекаємо і хвилюємося, що будь-якої миті бойовики можуть виявити вороже ставлення».

«У готелі немає ані світла, ані води в кранах. У понеділок ми їли хліб з маслом. У вівторок кухар готував картоплю фрі. Запас води в пляшках вичерпується.

Ми не знаємо, коли це скінчиться, і майже не бачимо того, що відбувається навколо нас…».

Та в середу, приблизно о 16-й годині, настав час звільнення.