Кампанія розпочалася менш як два місяці по тому, як прийняв присягу новий уряд, вітаючи перехід Бірми до цивільного правління. «Демократичний голос Бірми» – не єдина організація, яка вважає, що перебування журналістів за ґратами серед майже двох тисяч політичних в’язнів означає: відтоді як нібито було покінчено з військовим правлінням у країні майже нічого не змінилося.

Навпаки, є ознаки того, що медіа у Бірмі підлягатимуть більшому контролю і нагляду. Нові закони в інформаційній сфері, які набули чинності в березні 2011 року, змушують журналістів вдаватися до самоцензури або наражатися на ризик тюремного ув’язнення. «Сторожові пси» преси стверджують: «модернізація» системи інтернету в країні призведе лише до того, що військові більше пхатимуть носа у справи його користувачів.

Загальновизнано, що Бірма – одна з країн, де медіа зазнають найбільших репресій, за світовими показниками свободи преси вона плентається у хвості. Крім журналістів «Демократичного голосу Бірми» за ґратами – ще щонайменше 8 співробітників медіа. Декотрі, як відеорепортер Гла Гла, відбувають 27-річні терміни ув’язнення. Згідно з останнім рейтингом свободи преси «Репортерів без кордонів», Бірма посіла 174-те зі 178 місць. Країна здобула також сумну славу «ворога інтернету» і найнебезпечнішої у світі для блогерів.

Новинні медіа у вигнанні, такі як «Демократичний голос Бірми», живляться інформацією підпільних журналістів усередині країни. Їхня робота небезпечна, та вона відчиняє вікно в одну з найбільш ізольованих у світі держав. «Демократичний голос Бірми» транслює новини по супутниковому телебаченню і на коротких хвилях радіо на країну, щоби протистояти пропаганді режиму. Його теле- й радіоаудиторія сягає близько 10 мільйонів чоловік.

Учасники кампанії Free Burma VJ звернуться до таких міжнародних організацій, як ООН та АСЕАН із закликом чинити тиск на бірманський уряд, вимагаючи звільнення журналістів «Демократичного голосу Бірми». Ми вважаємо важливим діяти саме тепер із декількох причин.

По-перше, новий уряд пообіцяв здійснювати реформи та йти шляхом прогресу. Міжнародне співтовариство має реагувати на це тільки за умови, що в Бірмі звільнять політичних в’язнів. Надання допомоги уряду наражається на небезпеку легітимізації тюремних розправ над незалежними журналістами. Під час нещодавнього візиту до Бірми посланець ООН Віджай Намбіар відзначав «вельми обнадійливі» сигнали з боку уряду. Цьому необхідно протиставити протилежні докази.

По-друге, викликає тривогу стан здоров’я ув’язнених журналістів «Демократичного голосу Бірми». Чимало з них зазнало тортур, коли їх допитували про його діяльність. Це стосується 21-річного Сіту Зеї. У грудні минулого року його засудили до 8-річного тюремного ув’язнення після того, як поліція схопила його, коли він фотографував сцени у Рангуні після вибуху бомб (під час традиційного новорічного фестивалю води. – ТК). Не витримавши тортур, він визнав, що його батько У Зея очолював групу відеожурналістів усередині країни. Його арештували і в лютому цього року засудили до 13-річного тюремного терміну.

У Бірмі під арештом померли близько 150 політичних в’язнів.

Ми непохитні в тому, щоб цей список не поповнили наші відеожурналісти.

P.S. У демонстраціях, що відбулися в п’ятницю на заклик радіотелевізійної станції «Демократичний голос Бірми» біля бірманських посольств у європейських столицях, взяли участь «Репортери без кордонів», повідомила 9 вересня міжнародна громадська організація. «Репортерка Гла Гла Він відбуває 27-річний тюремний термін, бо хотіла розповісти правду про те, що відбувалося у Бірмі, – йдеться в заяві RSF. – Чимало інших журналістів подібно до неї заплатили високу ціну за своє право поширювати інформацію». У посольства Бірми було передано петиції з вимогою негайно звільнити репортерку, її колег та всіх політичних в’язнів.

Автор Джералдіна Мей

Джерело CPJ

Переклад Аркадія Сидорука