«82 журналісти, які загинули цього року за вісім із половиною місяців, із сумом нагадують нам про загрози, з якими продовжують стикатися репортери в усьому світі», – заявила директор Міжнародного інституту преси Елісон Бетел Маккензі, оприлюднивши на Світовому конгресі у Тайбеї (Тайвань) мартиролог смерті IPI.

Близький Схід та Північна Африка, до яких була прикута увага людства, виявилися «смертельним» регіоном для журналістів. Ірак, де цього року вбито вже 9 репортерів, – друга найнебезпечніша країна. Натомість за весь 2010 рік тут загинуло шестеро їхніх колег.

Загалом у цьому регіоні жертвами насильства стали 24 журналісти проти восьми минулого року. На Близькому Сході загинуло 16 репортерів. На всьому африканському континенті – тринадцятеро.

2011 року найнебезпечнішою країною для журналістів стала Мексика, яка веде боротьбу з потужними наркобандами. Виконуючи свій професійний обов’язок, тут уже загинули щонайменше 11 журналістів. Після того, як у лютому цього року в Монтерреї озброєні нападники вбили інженера телевізійної станції, провідні медіаорганізації країни спільно виробили кодекс висвітлення тем про організовану злочинність.

Однак менше як тиждень по тому було викрадено і вбито телеведучого і газетного репортера. Тіло іншого, зниклого безвісти газетного журналіста було знайдено в березні в таємній могилі після того, як ватажок наркобанди визнав, що вбив його. В липні в місті Веракрус, що на березі Мексиканської затоки, у власному домі пристрелили журналіста, його дружину і 21-річного сина. Іншого репортера вбили, коли той чинив опір при спробі викрадення.

До речі, у ці дні, коли проходив Світовий конгрес IPI, «Репортери без кордонів» повідомили, що у місті Нуево Ларедо, що у східному штаті Тамауліпас, було знайдено обезголовлене тіло редакторки щоденної газети Primera Hora 39-річної Марії Елізабет Масіас. «Щойно в Мексиці досягнуто зловісного межового знаку: за минуле десятиріччя вбито 80 журналістів. Із плином років розправи стають чимраз жахливішими.  Схоже, що з цього страхіття немає виходу. Країну поглинула виснажлива війна. Достатньо написати слова «нарко» чи «трафік»  – і це може коштувати вам життя. Що залишиться від свободи інформації, якщо варварство триватиме?» – заявили «Репортери без кордонів». 

Регіон Західної півкулі набув 2011 року сумної слави «найнебезпечнішого у світі для журналістів». Тут уже загинули 34 репортери і працівники медіа.

У Сальвадорі після численних погроз застрелили в автобусі оператора. Жертвою насильства став також радіоведучий, який помер від колотих ран. Двоє репортерів загинули у Гондурасі. Один журналіст – у Домініканській Республіці, де репортери зіткнулися з хвилею агресивних нападів.

Третім найнебезпечнішим регіоном у світі для репортерів IPI визнала Азію. Цього року тут загинули вже 13 журналістів. Від Афганістану до Філіппін на тих, хто вів репортажі із зон воєнних дій, часто не пройшовши належної підготовки та не маючи технічного спорядження, чинили напади, їх убивали.

«Нормою лишається безкарність. Схоже, в деяких випадках за лаштунками нападів стоять представники держави та політичних партій» – ідеться у звіті IPI.

У Пакистані жертвами репресій стали щонайменше 5 журналістів. Медіа звинувачують всемогутню міжвідомчу розвідувальну службу (ISI) у причетності до викрадення і вбивства відомого журналіста Саліма Шахзада, закатованого у травні цього року.

«Тривогу, як і раніше, викликають серйозні проблеми зі свободою преси в Європі, – заявила директор IPI Елісон Б. Маккензі. – Загалом цього року в регіоні загинуло небагато журналістів: двох убито в Росії. Однак тривало переслідування репортерів у таких країнах, як Туреччина і Білорусь. Спостерігався також відкат щодо гарантій свободи слова в таких країнах, як Угорщина».

Джерело Міжнародний інститут преси (IPI) та «Репортери без кордонів» (RSF)

Підготував та переклав Аркадій Сидорук