Спроби бразильської армії перед змаганнями на Кубок світу з футболу – 2014 та Олімпійськими іграми – 2016 «умиротворити» фавели (бразильський варіант нетрів, які зазвичай розташовані на околицях міст. – Ред.), установити там порядок і влаштувати погром торгівцям наркотиками викликають тривогу. Їх супроводжують порушення прав людини та громадянських свобод, зокрема й прав самодіяльних місцевих репортерів. Висвітлюючи події у бідних кварталах, вони повинні користуватися такими ж гарантіями безпеки й свободи від цензури, як і журналісти медіамейнстріму Бразилії.

Зачистка фавелів. Фото: блог trin_3_trin.

Низка інцидентів, що сталася цього місяця в конгломераті фавел у Ріо-де-Жанейро, створила тривожний прецедент і висвітлила небажання військових сприймати народну журналістику.

Усе розпочалося 2 жовтня, коли місцевий репортер Патрік Ґранжа знімав на відео, як вісім солдат лупцювали місцевого мешканця.

Відео розповсюджували онлайн і вмістили на сайті газети A Nova Democracia (AND, «Нова демократія») та Agencia da Noticias das Favelas (ANF, «Агенція новин із фавел»).

Наступного дня репортери зазнали в тій же фавелі цензури. Солдати наказали їм припинити зйомки. Було сказано, що для цього потрібно отримати дозвіл у військових, і їх почали знімати самих.

«Армійське командування згодом вибачилося й спробувало представити інцидент як хибне тлумачення «порядку». Та є підстави запитати: невже у певних зонах Бразилії діє надзвичайний стан, де право повідомляти новини тимчасово скасовано? – заявили «Репортери без кордонів» (RSF). – Ми поділяємо стурбованість, висловлену Агенцією новин з фавел. За свідченнями місцевих мешканців, обмеження були накладені й на знімальну групу SBT TV».

«Боротися проти організованої злочинності необхідно, – вважає міжнародна неурядова правозахисна організація. – Та це не повинно призводити до створення анклавів, у яких певні громадянські свободи поважають менше, ніж деінде. Міністерство оборони повинно дотримуватися щодо цього чіткої позиції».

Бразильські журналісти наражаються в деяких регіонах на масове насильство, особливо якщо вони співпрацюють із місцевими, комунальними чи альтернативними медіа. Це стосується й блогерів. Від початку року вбито чотирьох журналістів. До боротьби з безкарністю в подібних випадках докладено реальних зусиль, однак наслідки суперечливі.

Цього місяця впродовж декількох днів із різних регіонів Бразилії повідомлялося про три серйозні випадки насильства проти журналістів, що вимагають негайної реакції влади. Перший мав місце 3 жовтня, коли обстріляли будинок Сіда Феррейри – ведучого політичних і соціальних програм радіостанції Araibú FM у м. Руссас, у південно-східному штаті Сеара. Через два дні обстріляли автівку Сержіу Рікарду ді Алмейди да Луж – радіокоментатора, який висвітлює злочинність у м. Толеду, в південному штаті Парана. А 9 жовтня у м. Ітапора, у південно-західному штаті Мату Ґроссу ду Сул, було привселюдно вчинено напад на журналіста Антоніу Карлуса Феррарі. То було справою рук двох членів родини землевласників, звинувачених у використанні рабської праці.

Джерело RSF

Переклад Аркадія Сидорука