Журналіст має всі правові підстави запитувати в органах міліції, прокуратури або інших органах досудового слідства інформацію про:

• винесення постанови про порушення кримінальної справи;
• винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи.

Журналіст має право самостійно збирати інформацію, опубліковані дані можуть бути підставою для порушення кримінальної справи.

Останнім часом у зв’язку з появою великої кількості гучних кримінальних справ проти чинних чи колишніх посадових осіб журналісти намагаються проводити власні розслідування саме в сфері кримінального права. І стикаються при цьому з багатьма труднощами.

Важливо пам’ятати, що інформація про правоохоронну діяльність, про особу підозрюваного, про наявні докази вини обвинуваченого є інформацією з обмеженим доступом – або таємною, або службовою.

Віднесення такої інформації до інформації з обмеженим доступом передбачено положеннями Закону України «Про інформацію», Законом України «Про доступ до публічної інформації», Кримінально-процесуальним кодексом тощо. Так, зокрема, стаття 121 Кримінально-процесуального кодексу прямо забороняє розголошувати будь-які дані досудового слідства всіма учасниками справи без дозволу слідчого.

Проте ці обмеження не стосуються інформації, яку журналіст отримав поза процесом досудового слідства і не від учасників справи. Також законодавство України не містить обмежень щодо інформації про сам факт порушення кримінальної справи.

Навпаки, відповідно до статті 98-2 Кримінально-процесуального кодексу України, у разі порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язані вручити копію відповідної постанови особі, щодо якої порушено справу, та потерпілому негайно. Якщо неможливо вручити негайно, копія постанови вручається не пізніше трьох діб з моменту її винесення.

Якщо кримінальну справу порушено не відносно певної визначеної особи, що підозрюється у скоєнні злочину, а за фактом скоєння злочину – копія такої постанови вручається виключно потерпілому (який, як правило, є заявником).

Утаємничення факту порушення кримінальної справи не передбачено чинним законодавством України.

Таким чином журналіст має всі правові підстави запитувати в органах міліції, прокуратури або інших органах досудового слідства інформацію про:

• винесення постанови про порушення кримінальної справи;
• винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи.

Також журналіст має право самостійно збирати інформацію – в рамках чинного законодавства, не порушуючи прав фізичних і юридичних осіб.

Варто підкреслити, що журналістські розслідування є дуже актуальними і важливими. Нещодавно Конституційний Суд України ухвалив рішення (від 20 жовтня 2011 року у справі №N1-31/2011), в якому зазначив, що обвинувачення у скоєнні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних у результаті оперативно-розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом, а також одержаних шляхом учинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», особою, не вповноваженою на здійснення такої діяльності.

Втім, це тлумачення Конституційного Суду не скасовує статті 94 Кримінально-процесуального кодексу, за якою однією з підстав порушення кримінальної справи є повідомлення, опубліковане в пресі. Право людей на інформацію, в тому числі інформацію щодо гучних кримінальних справ, є тут більш визначальним та фундаментальним.

Аналіз здійснено в рамках проекту «Інформаційна кампанія щодо Закону “Про доступ до публічної інформації” за підтримки Посольства США в Україні».