Денис Іванеско зауважив, що відповіді на запити надавалися, не порушуючи термінів розгляду, а переважна більшість запитувачів отримували відповідь у термін до 5-ти днів.

«Варто нагадати, що положення українського закону визнаються сьогодні одними з найпрогресивніших у світовій практиці. Так, за результатами міжнародного рейтингу, який проводили у співпраці іспанська Access Info Europe та канадський Centre for Law and Democracy, український закон посів дев’яту позицію серед 86 країн, випередивши такі країни, як США, Канада та Німеччина. Існує небагато світових рейтингів, де Україна входить до першої десятки», – відзначив Іванеско.

Для повноцінного втілення закону та презумпції відкритості інформації, проголошеної у ньому, президент України на початку травня підписав два укази – «Питання забезпечення органами виконавчої влади доступу до публічної інформації» та «Про першочергові заходи щодо забезпечення доступу до публічної інформації в допоміжних органах, створених президентом України». Крім того, продовжується робота з імплементації норм нового закону в підзаконних актах та нормативних документах.

За півроку роботи закону було спрощено доступ громадян до будь-якої необхідної їм інформації, яка знаходиться в органах влади. Йдеться як про нормативні документи державного значення, так і будь-які рішення влади. Закон направлений на полегшення роботи журналістів, у першу чергу тих, хто займається роботою над аналітичними матеріалами та веденням журналістських розслідувань. Раніше одним із найскладніших моментів при розслідуванні був саме доступ до інформації.

Зараз на рівні уряду завершується підготовка пакету змін до законів, які мають привести у відповідність із Законом «Про доступ до публічної інформації» інші закони, в тому числі, Адміністративний та Кримінальний кодекси. Ці зміни впровадять відповідальність за порушення норм Закону «Про доступ до публічної інформації». Таким чином громадяни зможуть домогтися покарання посадовців у вигляді штрафу, що стимулюватиме якісне та повне надання запитуваної інформації. Впроваджуватиметься норма, згідно з якою в разі розбіжностей між зазначеними актами та Законом «Про доступ до публічної інформації» пріоритетною вважатиметься норма нового закону.

Іванеско відзначає, що кожен шостий інформаційний запит до президента надіслав журналіст. Деякі з 245 запитів від представників ЗМІ, завдяки розкритій інформації, ставали приводом для серії публікацій.

До здобутків закону Іванеско відносить наступні приклади:

1. Адміністрація президента оприлюднила списки високопосадовців, які мають державні дачі у будинках відпочинку «Конча-Заспа» та «Пуща-Водиця».

2. Адміністрація президента оприлюднила витрати на утримання апарату влади – від витрат на автомобілі до медичного обслуговування;

3. Було оприлюднено інформацію щодо оренди вертольоту та літака для надання послуг з перевезення Президента України;

4. Вперше оприлюднені декларації про доходи керівництва АПУ;

5. Розкрита інформація щодо механізму визначення вручення державних нагород;

6. Публічною інформація про принципи формування журналістського пулу з висвітлення закордонних візитів Президента України.

Втім, Іванеско зауважує, що закон поки що не працює на повну силу. «Буде перебільшенням сказати, що закон вже запрацював на повну потужність. Перш за все, ще мало громадян знають про новий інструмент спілкування із владою, який дає новий закон. Вважаю, що в цьому питанні варто об’єднати зусилля влади і недержавних громадських організацій», – відзначив він.

Джерело Офіційне інтернет-представництво президента України