Молоду пару, що здобула освіту на Заході, закордонна преса спочатку хвалила за спроби реформувати поліцейську державу. Але вже з 2011 року подружжя нещадно критикували за жорстокі розправи.

Злив тисячі повідомлень із електронної скриньки сирійського президента Башара Асада, що опинилися в розпорядженні CNN, відображають напружені відносини між владою та ЗМІ. Перша леді Сирії Асма Асад, яку американський часопис Vogue якось назвав «трояндою, що виросла в пустелі», сформулювала проблему в електронному повідомленні, надісланому доньці еміра Катару Аль-Маяссі аль-Тані (Al-Mayassa al-Thani). Це було в серпні 2011 року під час рейду урядових військ у місті Хама (Hama), де вибухнуло повстання.

«Всупереч повідомленням ЗМІ, армія не входила в місто (поки що), хоча Хама на межі спалаху насильства», – писала народжена в Британії дружина президента, яка працювала в інвестиційному відділенні банку (Deutche Bank. – MS). Далі вона згадала про спроби переговорів і додала: «Звісно, дискусії і діалог – це не той лексикон, що приваблює в ці дні медіа. Про це так мало згадують. Однак це справляє значний вплив на перебіг подій».

Сирійський уряд послідовно відштовхує від себе західні медіа, вважаючи їх учасниками змови, спрямованої на порушення стабільності у країні з 22-мільйонним населенням. Та внутрішнє коло Асада, зокрема й журналісти, схоже, приділяють чимало уваги стосункам зі ЗМІ. Колишня кореспондентка Al-Jazeera Луна Чебел (Luna Chebel) часто дає президенту поради, як створювати суспільний імідж. На початку січня вона писала: «Церемонії похорон мучеників дуже убогі. Усі одягнені в різнобарвні костюми. Вигляд дуже сумний. На мою думку, нам слід влаштовувати масові похорони з барабанами. Це може надати імпульс, підняти бойовий дух».

Як повідомляли місцеві ЗМІ, Чебел разом із чотирма іншими жінками 2010 року кинула роботу на арабському новинному каналі через конфлікт із вищим керівництвом стосовно дрес-коду. А в квітні 2011-го під час суперечливого інтерв’ю на державному телеканалі Al-Doniya вона заявила, що Al-Jazzera «фабрикує новини», і застерегла сирійців, щоб вони не дивитися закордонних супутникових каналів.

Торік у грудні, здавалося, всі помічники з питань преси сирійського президента були заклопотані підготовкою до інтерв’ю з кореспонденткою ABC Барбарою Волтерс (Barbara Walters). Надходив шквал електронних повідомлень із порадами Асаду, яку тональність йому обрати, якою мовою говорити і навіть у що одягнутися. «Варто згадати про те, яких нападок і похвали зазнала ваша особистість протягом останнього десятиліття. То вас вважали героєм, то “поганим хлопцем”. Американці люблять подібні речі. Це їх переконує», – ішлося у повідомленні, яке президент переслав сам собі. Ім’я справжнього відправника листа не згадувалося.

Коли 46-хвилинне телевізійне інтерв’ю вийшло в ефір, ті, хто належав до внутрішнього кола Асада, вітали його з перемогою і швидко розповсюдили відео. Сирійський урядовий представник із питань преси у Нью-Йорку Шехеразад Джаафарі (Sheherazad Jaafari), донька Башара Джаафарі (Bashar Jaafari), представника Сирії в ООН, повідомляла: «Мене ввели в курс останньої події мій батько, співробітники представництва і команда Барбари. Про це говорить уся Америка… Я щойно отримала повний текст інтерв’ю і надіслала його Луні, щоб вона могла перекласти його й запустити на місцевому рівні».

Сирійський уряд намагався використати медіа, щоби покращити імідж Асада за кордоном. Водночас його радники вели облік журналістів, які порушували урядові обмеження, перетинаючи сирійський кордон, щоб повідомляти про події в охопленій конфліктом державі.

«Журналіст Нір Розен (Nir Rosen) пробився у Баб-Амр (квартал у Хомсі, що перебував в облозі урядових військ. – MS) і сказав мені, що декілька груп західних журналістів проникають туди нелегально через ліванський кордон. Серед них французькі та німецькі репортери», – повідомляв у листопаді Халед аль-Ахмед (Khaled al-Ahmed), що підтримував близькі стосунки з режимом Асада.

Ворожнеча уряду з іноземними журналістами набула надзвичайного повороту, коли досвідчена військова кореспондентка Мері Колвін (Marie Colvin) та фоторепортер-лауреат Ремі Ошлік (Rémi Ochlik) загинули під час тривалого обстрілу Хомса, розташованого на заході країни.

Аль-Ахмед заявив CNN, що всі таємні електронні повідомлення, які отримала телемережа, «повне безглуздя». Він заперечував, зокрема, автетничність свого листування з Асадом.

Судячи з усього, аль-Ахмед був головною ланкою між режимом та медіа, хоча й стверджував, що громадськість сприймала його як опозиційного діяча. Він часто пропонував репортерам, зокрема з CNN, допомогти їм дістатися до контрольованих опозицією районів, щоби «зустрітися з озброєними бандитами» та взяти інтерв’ю в урядовців високого рангу. У листопаді CNN відмовилася від пропозиції аль-Ахмеда.

Фігурують електронні повідомлення незалежних журналістів – таких як Нір Розен. Він спростував заяву аль-Ахмеда і заявив CNN: «Усі мої листи реальні. Я не можу говорити про три тисячі електронних відправлень. Однак визнаю, що принаймні чотири електронні адреси, зокрема моя, автентичні».

Спілкуючись телефоном зі Швейцарії, Розен сказав, що «публічно повідомив режим про місцеперебування іноземних журналістів». «Оскільки вони були вже в Хомсі, я сподівався, що, можливо, переконаю владу пустили туди й мене», – пояснив він.

Хуссейн Мортада (Hussein Mortada), завідувач бюро іранських Press TV та Al- Alam у Дамаску, після подвійного вибуху, що потряс у грудні сирійську столицю, напучував сирійського президента: «Не в наших інтересах твердити, що за нападами стоїть “Аль-Каїда”. Це знімає відповідальність із американської адміністрації та з сирійської опозиції, оскільки (американці, – прим. в оригіналі. – MS) також воюють із “Аль-Каїдою”, і Сполучені Штати осудять напад», – повідомляв Мортада.

«Західні новиннні канали намагалися фальсифікувати факти та фабрикувати новини, щоби втягнути Іран та “Хезболлу” в сирійські події», – стверджував Мортада у повідомленні Press TV. Він заперечував автентичність текстів електронного листування Асада, розсекречених внаслідок витоку інформації. CNN неодноразово намагалася взяти коментар у Мортади, та не отримала від нього відповіді.

Громадянські журналісти також стали жертвами надзвичайних обмежень, які сирійський уряд наклав на медіа. Багатьох із них було поранено, деяких убито вояками збройних сил. Серед них аматори-відеографіки Бейсил аль-Саєд (Basil al-Sayed) та його двоюрідний брат Рамі аль-Саєд (Rami al-Sayed). Обоє загинули, фільмуючи брутальну облогу Хомса сирійськими урядовими військами.

«Сирійське міністерство інформації погрожувало арабським та закордонним репортерам, які перебувають у країні незаконно. А місцевих журналістів і блогерів продовжували арештовувати», – заявили «Репортери без кордонів» (RSF). Витік електронних повідомлень свідчить про те, що репортери насмілюються протистояти танкам із камерами в руках. Водночас сирійський режим, здійснюючи політику «з нами чи проти нас», винагороджує журналістів, які приєдналися до вузького президентського кола, і жорстко придушує тих, хто критикує репресії сирійського уряду проти незгідних із ним.

Джерело: CNN

Переклад: Аркадій Сидорук