У переддень парламентських довиборів у Бірмі Аун Сан Су Чжі (Aung San Suu Kyi) (66-річна лідер опозиції, лауреат Нобелівської премії миру. – MS), яка виборола місце в парламенті, заявила, що гоніння влади на пресу та цензура викликають сумнів, чи насправді країна рухається у демократичному напрямку. Вважають, що наступною демократичною віхою на шляху реформ має стати ухвалення нового Закону про друковану пресу та видавничу справу.

Напередодні довгоочікуваних виборів символ опозиції Аун Сан Су Чжі засудила голосування як «невільне й нечесне». Справді, переслідування владою напередодні виборів опозиційних медіа порушує тривожні питання про нове демократичне спрямування розвитку країни після десятиліть правління репресивного військового режиму.

Цензурний відділ контролю та реєстрації преси бірманського міністерства інформації в останні тижні викликав і відчитував редакторів двох опозиційних видань – газети D-Wave та часопису Партії національного розвитку (RNDP) Toetakyay за публікацію статей, сприйнятих ним як надмірно критичні до уряду. Про це повідомило інформаційне агентство у вигнанні Mizzima.

D-Wave отримала попередження стосовно видрукуваної нею політичної карикатури, на якій цензурний відділ зображено у вигляді ланцюга, що стримує «свободу преси» дістатися хмар із написом «демократичне небо». Часопис Партії національного розвитку шпетили за публікацію статті «Від уряду в зеленій військовій формі до демократії у жовтій спідниці». Так жартівливо назвали недавній перехід від військового правління до того, який у кращому випадку можна назвати квазіцивільним.

Су Чжі та її партія «Національна ліга за демократію» (National League for Democracy) заснувала кампанію, зокрема, на тому, що Бірма потребує більшої свободи преси. Раніше вона розповіла «Радіо Вільна Азія» (Radio Free Asia), що урядові чиновники вилучили в ефірі контрольованих державою засобів уривок із однієї з її промов під час виборчої кампанії. Заборонене висловлювання було критичним щодо зловживань військовою хунтою законами та щодо репресій населення. На прес-конференції минулої п’ятниці вона заявила, що порушення вийшли «за межі того, що є прийнятним для демократичних виборів».

Якщо судити за англомовним перекладом із бірманської мови, її виступ, отриманий КЗЖ, порушив список тем, які виборча комісія заборонила торкатися під час проведення кампанії. Серед них – «опорочення гідності держави», «розкол збройних сил чи осквернення їхнього доброго імені», «зневага чи завдання шкоди національному довголіттю, суверенітету та етнічній єдності». Список заборонених тем із дев’яти пунктів ефективно глушив критичні дебати під час виборчої кампанії. Внаслідок цього притуплялося будь-яке безстороннє висвітлення новин у передвиборний період.

Після парламентських виборів, які відбулися в минулі вихідні дні, очікується, що наступною важливою віхою на шляху реформ у Бірмі стане прийняття нового Закону про друковану пресу та видавничу справу. Офіційні представники міністерства інформації заявили, що пропонований законопроект систематизує свободи та обов’язки ЗМІ, а також замінить цензурний орган новоствореним Комітетом свободи преси та підвищення етичних стандартів (Committee for Press Freedom and Raising Ethical Standards).

Державні органи провели у січні та березні дві конференції про обіцяні реформи у сфері медіа. Однак учасники залишили їх, неоднозначно поставившись до намірів уряду. Вони стурбовані тим, що нове законодавство просто використовуватиме різні знаряддя придушення – як-от законодавчі обмеження щодо преси, які діють у сусідніх країнах – Малайзії, Сінгапурі та В'єтнамі.

Не було жодних ознак того, що влада має намір скасувати чинні репресивні закони, зокрема, жорсткий акт про електронні засоби масової інформації (Electronics Act). Він дозволяє засуджувати журналістів до різних термінів тюремного ув’язнення за надсилання через інтернет несанкціонованої інформації. Влада часто використовує цей закон для утисків та ув’язнення репортерів.

Ці побоювання обернулися іронією, коли цензурний відділ заборонив критичний коментар про прес-конференцію, присвячену реформам, автором якого був досвідчений журналіст Люду Сейн Він (Ludu Sein Win). Заборонену статтю згодом було опубліковано на сайті та в часописі The Irrawaddy, що виходить друком у вигнанні.

Свобода медіа у Бірмі все ж стала розкутішою: звільнено, щонайменше, десятьох ув’язнених журналістів, пом’якшено цензуру на висвітлення деяких раніше заборонених тем. Варто також зазначити, що відомі редактори у вигнанні, зокрема Аун Зау (Aun Zaw) з The Irrawaddy та Айє Чан Наїнг (Aye Chang Naimg) із «Демократичного голосу Бірми» (Democratic Voice of Burma), вперше за останні десятиліття отримали короткострокові візи й змогу повернутися на батьківщину. Обоє були послідовними критиками військового режиму.

Водночас є чимало ознак, що свідчать про постійну цензуру та переслідування місцевих ЗМІ. Тож заяви президента Тейна Сейна про прихильність свободі преси поки що більшою мірою є риторикою, аніж реальністю. Бірманські журналісти та редактори стурбовані тим, що незначне розширення меж свободи, яким вони нині користуються, може бути різко зведено нанівець після того, як Захід винагородить бірманський уряд за частковий прогрес у сфері демократії, скасувавши санкції та надавши фінансову допомогу.

Автор: Шон Кріспін, представник Комітету захисту журналістів (CPJ) у Південно-Східній Азії

Джерело: Комітет захисту журналістів (CPJ)

Переклад: Аркадій Сидорук