Судовий позов на сайт він збирається подати ще до завершення президентської кампанії.

Виступаючи у понеділок в ефірі France 2, Ніколя Саркозі назвав Mediapart «кухнею фальшивок».

«Невже ви справді повірите в те, що Каддафі  після того, що я з ним вчинив, надіслав мені грошовий переказ? І чому у такому разі він не підписав чек? Це – комічно». Саркозі відзначив, що деякі медіа «готові вигадувати документи». «Ганьба усім тим, хто це використає», − резюмував він.

Прем’єр-міністр Франсуа Фійон, у свою чергу, заявив RTL, що «йдеться не просто про фальшивку, а про неприпустиму маніпуляцію» та «політичний маневр, мета якого – завдати шкоди президенту Республіки».

Натомість суперник Саркозі на президентських виборах соціаліст Франсуа Олланд, виступаючи у програмі Europe 1,  сказав, що  «цією справою має зайнятися правосуддя». «Якщо це брехня, то сайт  буде засуджено. А якщо ні, то відразу мають бути надані роз’яснення», − заявив він. Олланд стверджував, що він не має жодного зв’язку з сайтом  Mediapart.

Скандал розпочався з того, що минулої суботи сайт  Mediapart оприлюднив записку  начебто з архіву  секретних служб Лівії, надіслану «колишніми високими урядовцями, які перебувають сьогодні у підпіллі». У ній згадується про ухвалене 2006 року рішення «підтримати виборчу кампанію кандидата в президенти мсьє Ніколя Саркозі, асигнувавши €50 млн.».  Документ, за версією сайту, було надіслано Башіру Салеху (Bachir Saleh).

У відповідь колишній радник Каддафі  висловив через адвоката «недвозначні застереження» щодо аутентичності документу, опублікованого  Mediapart. За його словами, він ніколи його не отримував.  Салех категорично спростував також твердження, що він брав участь в урядовому засіданні, на якому нібито було досягнуто  згоди про умови надання фінансової допомоги  президентській кампанії Ніколя Саркозі 2007 року.

У відповідь директор  і співзасновник сайту  Mediapart  Едві Пленель (Edwy Plenel) заявив,  що  це спростування «зацікавленого» лівійця «суперечить усім  нашим викриттям, які має в розпорядженні незалежне правосуддя».