Під прицілом організованої злочинності більшість мексиканських медіа відмовилася від викриття наркотрафіку і вдається до самоцензури. Один із небагатьох винятків і цього сумного правила – тижневик Zеta. Нагородою за мужність і професіоналізм стала документальна стрічка, в якій головну роль виконує журналіст цього видання. Її демонстрували по всій Мексиці, щойно прем’єрний показ відбувся у США.

48 репортерів загинули чи зникли безвісти, відколи з грудня 2006 року при владі в Мексиці перебував президент Феліпе Кальдерон (Felipe Calderón). КЗЖ взяв участь в обговоренні з режисером Бернардо Руїсом (Bernardo Ruíz) та журналістом Серхіо Аро (Sergio Haro) небезпечного становища, в якому змушені працювати в цій країні репортери.

Дискусія відбулася під час показу нового документального фільму Бернардо Руїса «Репортер» (Reportero) на влаштованому правозахисною організацією Human Rights Watch у нью-йоркському Лінкольн-центрі кінофестивалі.

Режисер фільму «Репортер» Бернардо Руїс / silverdocs.com

Стрічка, яку восени покаже PBS, розповідає дивовижну історію тижневика Zeta. Це одне з небагатьох видань, що з моменту свого заснування 1980 року у м. Тіхуана постійно публікує розслідування у боротьбі з організованою злочинністю, незаконним обігом наркотиків та корупцією в північних штатах Мексики.

Репортери Zeta впродовж десятиліть зазнали через свою професійну діяльність особливо кривавих втрат. Співзасновника часопису Ектора Фелікса Міранду (Héctor Félix Miranda) було вбито 1988 року. Одного з редакторів – Франсиско Франко Ортіса (Francisco Ortiz Franco) спіткала така ж доля 2004-го. Інший співзасновник часопису Х.Хесус Бланкорнелас (J. Jesús Blancornelas) 1997 року пережив замах. Спроба вбити його не вдалася тільки тому, що ватажка банди застрілив один із його бойовиків, коли куля рикошетом влучила йому в око.

Головний герой Reportero – журналіст Zeta Серхіо Аро. Спокійний і стриманий, він доповнює своєю присутністю генерального директора видання Аделу Наварро (Adela Navarro), яку вважає активним «захисником» співробітників тижневика. Обоє розповідають трагічну історію Zeta й Мексики впродовж останніх понад трьох десятиліть.

Головний герой Reportero – журналіст Zeta Серхіо Аро / CPJ

Часопис Zeta друкують у США і звідти щотижня відправляють за їхні межі, щоб, за словами Наварро, «гарантувати нашу свободу слова».

Під час дискусії Аро сказав, що відчував дискомфорт, перевтілюючись із журналіста у головного героя фільму. Та він вдячний за це, завдяки документальній стрічці прийшло глибше усвідомлення того, що мексиканські репортери постійно наражаються на небезпеку.

Стрічка розповідає про кровопролиття в Zeta, що триває майже безперервно. Однак найскладніший період для мексиканської преси почався фактично після зображених у ній подій і триває до сьогоднішнього дня.

Часопис Zeta друкують у США, потім доставляють у Мексику / jbspins.blogspot.com

«Щоб висвітлювати ці проблеми, потрібна величезна мужність», – заявив старший координатор програм КЗЖ по Північній і Південній Америці Карло Лауріа (Carlo Lauría). «Найбільш руйнівними наслідками цього оточення став розгул самоцензури», – зазначив він. Декілька новинних мексиканських видань опублікували редакційні статті, стверджуючи у відчаї, що з остраху за свою безпеку більше не висвітлюватимуть теми насильства на місцевому рівні. Тож постійне звернення до неї часопису Zeta заслуговує на особливу увагу.

Цього року Мексика посіла восьме місце в Індексі безкарності КЗЖ (Impunity Index), в центрі уваги якого – країни, де журналістів регулярно вбивають, а їхні вбивці лишаються на волі.

Серхіо Аро сказав, що він та його колеги-журналісти хотіли б, щоби їхні розслідування більшою мірою впливали на суспільство. «Кожна людина відіграє свою роль. Роль журналіста – у тому, щоб викривати злочини, – зазначив він. – У поліції та правосуддя – свої ролі. І саме тут ланцюг розривається».

Кадр із фільму «Репортер» / TimeOut Chicago

Система відповідальності в Мексиці – аж до виконавчої гілки влади – глибоко порочна, свідчить дослідження КЗЖ, і це відлунює в усьому суспільстві. «Мексиканські штати не гарантують журналістам права займатися професійною діяльністю, що важливо для демократії. Насильство завдає шкоди праву всіх громадян на свободу слова та іншим правам, закріпленим у Конституції», – сказав Лауріа. Ставка висока. Тож розчаровує те, що жоден із кандидатів у президенти (в Мексиці 1 липня пройшли президентські вибори. – MS) не зробив проблему захисту преси темою своєї виборчої кампанії, наголосив він.

Бернардо Руїс закликав міжнародних журналістів писати, що відбувається після того, як наркотики й гроші перетинають кордони Мексики, і відстежувати їхній слід у своїх країнах.

Однак Серхіо Аро скептично висловився стосовно того, що результати виборів призведуть до якихось кардинальних змін (1 липня на виборах здобув перемогу Енріке Пенья Ньєто, кандидат Інституційно-революційної партії (PRI), яка правила країною протягом більшої частини століття. – MS).

«Хто б не переміг, – сказав він, – я вважаю, що одна партія не в змозі покласти край безладу. Мексиканським громадянам доведеться ще домагатися цієї мети».

Автор: Сара Рафскі – незалежна журналістка, науковий співробітник американської програми КЗЖ. 2008 року вона отримала грант фундації Фулбрайта, щоб займатися фотожурналістикою та вивчати колумбійський збройний конфлікт.

Джерело: Комітет захисту журналістів (CPJ)

Переклад: Аркадій Сидорук