Сліди хакерів у М’янмі ведуть до військового конфлікту?
Серед тих, хто отримав попередження, – співробітники однієї з провідних місцевих новинних організацій Eleven Media, автор та експерт з етнічних питань Бертіл Лінтнер (Bertil Lintner), який живе у сусідньому Таїланді, та кореспондент Associated Press у М’янмі Айе Айе Він (Aye Aye Wіn).
Представник Google у Токіо заявив, що зараз не може розголошувати деталей цієї ситуації. При цьому він додав, що з червня минулого року компанія почала інформувати інтернет-користувачів про «підозрілу активність». Представник Google також підтвердив, що повідомлення про таку активність розсилаються власникам акаунтів, котрі, ймовірно, стали об’єктами «спонсорованих державою» атак.
Він не пояснив, яким чином визначається, що атаки «спонсорує держава» і який саме уряд їх може здійснювати. Представник Google послався на віце-президента компанії з технічної безпеки Еріка Гроссе (Eric Grosse), котрий торік заявив, що Google не може надавати у попередженнях докладну інформацію, «не розкриваючи даних, якими можуть скористатися зловмисники».
Зв’язатися з речником уряду М’янми Йе Гтутом (Ye Htut) та Зау Гтаєм (Zaw Htay), який очолює адміністрацію президента, і отримати від коментарі The New York Times не вдалося.
Упродовж п’яти десятиліть правління військового режиму робота медіа у Бірмі підлягала жорсткій цензурі та обмеженням. Однак, прийшовши майже два роки тому до влади, президент Тейн Сейн (Thein Sein) скасував чимало з них. Нині у країні процвітають щотижневі видання, котрі почали торкатися тем, на які раніше було накладено табу, зокрема, – корупція у держструктурах та військові сутички армії з повстанцями-представниками етнічних меншин.
Втім, упродовж минулого місяця принаймні два провідних приватних видання – Eleven Media та новинний часопис The Voice Weekly – зазнали кібератак. Хакери декілька разів виводили з ладу сайт і Facebook-сторінку Eleven Media, завив голова і головний виконавчий директор новинної групи У Тан Хтут Аун (U Than Htut Aung). «Це – пряма атака на медіа і крок назад від демократії», – наголосив він.
Eleven Media Group опублікувала статтю, в якій повідомляється, що редактор The Voice Weekly і кореспондент японського інформаційного агентства Kyodo також отримали попередження від Google про кібератаки.
Деякі журналісти висловили припущення, що спроби зламати акаунти електронної пошти пов’язані з конфліктом на півночі М’янми, де протягом останніх тижнів «етнічні повстанці» у штаті Качин ведуть запеклі бої з урядовими військами за контроль над територією неподалік від китайського кордону.
Eleven media однією з перших у М’янмі повідомила що військові розгортають авіацію, аби завдати ударів повстанцям у Качині. Уряд заперечував це – поки у вищевказаному виданні не з’явилися повідомлення та знімки. «Це – найвразливіше питання державної безпеки», – заявив Бертіл Лінтнер, якого вважають фахівцем з етнічних питань.
Тан Хтут Аун з Eleven Media сказав, що військових «дуже розлютили» повідомлення журналістів про конфлікт у Качині. Та говорити про причетність військових до кібератак поки що зарано, додав він.
Військові М'янми пройшли підготовку з ведення кібервійни у Росії, заявив Лінтнер.
Кібератаки – не новина для медіа цієї країни. Під час панування військового режиму провідні сайти бірманських політичних активістів у вигнанні, у Таїланді та інших країнах, зазнавали численних хакерських атак.
«Цезура слабне, кібератаки посилються», – так охарактеризував становище медіа у М’янмі представник Комітету захисту журналістів (CPJ) у Південно-Східній Азії Шон Кріспін (Shawn W. Crispin).
«Якщо роздратовані армійські особи відповідальні за останні кібератаки, президент Тейн Сейн може виконати свої обіцянки щодо проведення реформ. Для цього він повинен покарати їх згідно із законом і дозволити ЗМІ вільно повідомляти про військовий конфлікт, не побоюючись репресій на місці подій чи в кіберпросторі», – вважає медіаорганізація.
Міністерство оборони М’янми, в свою чергу, виступило з рідкісною публічною заявою, в якій стверджувалося, що міжнародні організації, посольства та ЗМІ «фабрикують новини» про конфлікт у Качині.