За інформацією видання, зараз пані Кочнєва перебуває у безпеці.

Жінка змогла самостійно вибратися з будинку, де її утримували бойовики, сховалася від переслідувачів в горах і пройшла більше 15 км. Потім їй вдалось вийти на людей, які допомогли їй дістатися до Дамаска.

Нагадаємо, Анхар Кочнєва, яка живе і працює в Сирії, перестала виходити на зв’язок з колегами та близькими в жовтні 2012 року. Про викрадення Анхар Кочнєвої  котра працювала із низкою російських ЗМІ, повідомила 12 жовтня її подруга Дарія Мітіна. На початку листопада Анхар Кочнєва попросила українських і російських дипломатів виконати вимоги викрадачів. Ті погрожували вбити Кочнєву 13 грудня. За інформацією Дарії Мітіної, вони нібито вимагали  викуп у $50 млн, хоча в повідомленнях самих повстанців ця інформація не фігурувала.

Міжнародні організації Article 19, Комітет захисту журналістів (CPJ), Міжнародний інститут преси (IPI) та «Репортери без кордонів» оприлюднили 12 грудня спільну заяву на підтримку Кочнєвої, звертаючись до французької, британської, американської влади та Європейського союзу із закликом сприяти звільненню Кочнєвої. У відповідності до міжнародного права, відзначається у заяві, журналісти розглядаються як цивільні особи, і не втрачають цього статусу навіть потрапляючи до зони бойового конфлікту з професійною метою. Якщо журналістів заарештовують, їм потрібно або пред’явити звинувачення та утримувати у адекватних умовах, або звільнити, підкреслювали медіа- та правозахисні організації.

15 грудня із закликом звільнити Анхар Кочнєву виступив Державний департамент США. 17 грудня повідомлялося, що в інтернеті з’явилися погрози сирійських бойовиків стратити Кочнєву.

Анхар Кочнєва співпрацювала з  низкою російських та українських видань і телеканалів, в тому числі з Russia Today, і надавала матеріали про Сирію.

Більш детально із обставинами викрадення Анхар Кочнєвої можна ознайомитися у публікації «Викрадення Анхар Кочнєвої із багатьма невідомими».