«В двух словах: я звідти винесла щоденник. Практично, готова книга. Так що дізнаєтеся майже все, що там відбувалося», – написала Кочнєва у своєму блозі.

За словами Кочнєвої, у щоденнику буде те, що вона писала у режимі «живого часу», зокрема, коментарі від посольства і те, «що по це бік задзеркалля відбувалося».

Журналіст, громадянка України Анхар Кочнєва, яка живе і працює в Сирії, перестала виходити на зв’язок з колегами та близькими у жовтні 2012 року. Про викрадення Анхар Кочнєвої повідомила 12 жовтня подруга журналістки Дарія Мітіна. На початку листопада Анхар Кочнєва попросила українських і російських дипломатів виконати вимоги викрадачів. Ті погрожували вбити Кочнєву 13 грудня. За інформацією Дарії Мітіної, вони нібито вимагали викуп у розмірі $50 млн, хоча в повідомленнях самих повстанців ця інформація не фігурувала.

Міжнародні організації Article 19, Комітет захисту журналістів (CPJ), Міжнародний інститут преси (IPI) та «Репортери без кордонів» оприлюднили 12 грудня спільну заяву на підтримку журналістки, звертаючись до французької, британської, американської влади та Європейського союзу із закликом сприяти звільненню Кочнєвої. У відповідності до міжнародного права, відзначається у заяві, журналісти розглядаються як цивільні особи, і не втрачають цього статусу навіть потрапляючи до зони бойового конфлікту з професійною метою. Якщо журналістів заарештовують, їм потрібно або пред’явити звинувачення і утримувати у адекватних умовах, або звільнити, підкреслювали медіа- та правозахисні організації.

15 грудня із закликом звільнити Анхар Кочнєву виступив Державний департамент США. 17 грудня повідомлялося, що в інтернеті з’явилися погрози сирійських бойовиків стратити Кочнєву.

10 березня Анхар Кочнєва втекла з полону. Згодом стало відомо, що Кочнєва залишається в Сирії і не має наміру виїжджати ні в Україну, ні в Росію.

12 березня сирійська влада передала Кочнєву тимчасовому повіреному посольства України у Сирії Євгену Жупеєву.

Анхар Кочнєва співпрацювала з низкою російських та українських видань і телеканалів, в тому числі з Russia Today, і надсилаючи матеріали про Сирію.

Більш детально із обставинами викрадення Анхар Кочнєвої можна ознайомитися у публікації «Викрадення Анхар Кочнєвої із багатьма невідомими».