За інформацією The Guardian, британський адвокат Дженніфер Робінсон (Jennifer Robinson) заявила репортерам, що наступного вівторка буде подано позов до шведського суду. За її словами, він ґрунтується на «новій» інформації, зібраній у цій країні. Юрист відмовилася розкрити будь-які  подробиці.

The Guardian висловлює припущення, що це, можливо, перша ознака зрушення у заплутаній справі.

Скасування шведського рішення, як вважає сам Ассандж, покінчило б із надзвичайно потужною політичною атакою. Вона має на меті, за його словами, «відволікти увагу від найбільшого кримінального розслідування в історії міністерства юстиції США, мережі і мене особисто".

Втім, позиція Ассанджа загалом доволі стримана. Якщо навіть вдасться  домогтися скасування рішення шведського суду, він, як і раніше, зіштовхуватиметься з «більшою проблемою - продовженням розслідування Сполученими Штатами та можливістю видачі ордера на його екстрадицію». Він згадав також про свій імовірний арешт урядом Великої Британії за участь у справі Едварда Сноудена.

Відколи 19 червня  2012 року австралієць Джуліан Ассандж знайшов політичний притулок у посольстві Еквадору в Лондоні, він постійно перебуває у стані правової невизначеності.

Рішення шведського суду, яке оскаржують його адвокати, вимагає арешту засновника Wikileaks і видачі його Швеції для допиту стосовно сексуальних домагань. Ассандж розцінив ці звинувачення як прояв наклепницької кампанії і відмовився їхати до Швеції. Він пояснив це тим, що остерігається можливої екстрадиції звідти до Сполучених Штатів.

Ассандж опинився під загрозою британської юстиції, ладної виконати шведський припис і спробував від цього врятуватися. Будинок еквадорського посольства, в якому він перебуває, цілодобово охороняє поліція, що обходиться платникам податків у понад £6 млн ($10 млн.).

Під час телефонної прес-конференції напередодні «другої річниці» Ассандж закликав генерального прокурора США Еріка Холдера покінчити з розслідуванням справи Wikileaks.

Ця мережа викликала сенсацію у світі, коли 2010 року спільно з міжнародними інформаційними організаціями, зокрема the Guardian, почала публікувати сотні тисяч американських конфіденційних файлів, серед яких – дипломатичні телеграми та військова інформація з Іраку й Афганістану.

The Guardian також вважає, що Ассандж відіграв ключову роль у втечі з Гонконгу до Росії колишнього працівника Агентства національної безпеки США (АНБ) Едуарда Сноудена і в наданні йому у Москві притулку. Однак в інтерв’ю він відмовився повідомити, чи підтримував з ним особисті контакти.

Він також відмовився сказати, чи мала доступ WikiLeaks до «гори» таємних документів АНБ та британського Центру урядового зв’язку (GCHQ), розсекречених Сноуденом.

Втім, як відзначає the Guardian, незважаючи на спроби Ассанджа та його адвокатів зосередити увагу на розслідуванні урядом США WikiLeaks, він зазнає публічної  критики за відмову від допиту у Швеції стосовно сексуальних звинувачень. Так, репортер британського Channel 4 News звинуватив  його у неспроможності дотримуватися власних принципів глобальної прозорості.

В інтерв’ю Ассандж був небагатослівним стосовно того, як йому вдається долати обмежені умови перебування у посольстві. Він сказав, що дивиться Чемпіонат світу з футболу і вболіває за команду Еквадору.

Ассандж ухилився від відповіді на запитання, як почувається «у день другої річниці». Сказав, що «інші живуть у складніших умовах». Він послався на засудженого до 35-річного ув’язнення за витік матеріалів WikiLeaks рядового Бредлі Меннінга, який перебуває нині у тюрмі посиленого режиму Форт-Лівенворт.

Ассандж неодноразово називає Менінга його «він», хоча чоловік юридично змінив своє ім'я і ​​тепер просить, щоб його вважали жінкою Челсі.

Тимчасом віденський Міжнародний інститут преси (IPI) звернувся із закликом до Міністерства юстиції США закрити кримінальне розслідування ролі мережі Wikileaks у публікації витоків документів Держдепартаменту та Міністерства оборони.

«Подальше розслідування цієї справи надзвичайно шкодить процесу збору новин, особливо готовності їхніх носіїв висловлюватися щодо зловживань та можливостям журналістам співпрацювати з ними, – заявила  виконавчий директор IPI Елісон Бетел Маккензі (Alison Bethel McKenzie). – У зв’язку з цим чимало хто розцінив переслідування адміністрацією Обами щонайменше семи американських інформаторів за законом про шпигунство (the Espionage Act) як “оголошену їм війну”».

«Кримінальне переслідування WikiLeaks та Джуліана Ассанжа, - наголосила вона, - потенційно сковує не тільки основні права на свободу преси журналістів та їхніх джерел, а й права усіх американців отримувати та поширювати інформацію. Це основоположна передумова демократії».

Маккензі закликала уряд США скасувати будь-яке кримінальне розслідування стосовно діяльності, яка сприяла прозорості уряду та утвердженню права громадян отримувати суспільно важливу інформацію, а також допомагала викривати зловживання чиновників.

Американська влада визнає, що розслідування діяльності Wikileaks і засновника мережі Джуліана Ассанжа триває чотири роки після того, як були оприлюднені документи і майже рік після винесено тюремного вироку рядовому Бредлі Меннінгу, через якого просочилися секретні державні документи.