Заблокований сайт, конфісковане журналістське обладнання, опечатаний ньюзрум і відмова журналістам у доступі до інформації від державних органів. Усе це разом означало кінець Stan.KZ – незалежного інформаційного відеопорталу, що протягом двох років невпинно повідомляв про події в Казахстані.

«Ми змушені закрити ньюзрум Stan.KZ», – заявив на прес-конференції в Алмати власник головної компанії Stan Production Бауйржан Мусиров (Bauyrzhan Musirov).

Stan.KZ давно критикував національні та муніципальні органи влади. Та останньою краплею для репресивного уряду, очевидно, стало висвітлення страйку нафтовиків і його жорстокого придушення поліцією в грудні 2011 року в західному місті Жанаозен.

Усупереч національному законодавству та публічним зобов’язанням щодо захисту і сприяння правам людини уряд Казахстану – країни, обраної в листопаді 2012 року до Ради з прав людини ООН (UN Human Rights Council), жорстко помстився медіа, які викривали його репресивну діяльність.

Влада розпочала погром ЗМІ відразу після зіткнень у Жанаозені й відновила їх у першу річницю викриття ними вчиненого там насильства.

Після судової кампанії, що тривала декілька тижнів за сфабрикованими звинуваченнями в екстремізмі, наприкінці грудня було наказано заблокувати та закрити всі провідні незалежні медіа: газети «Республика» і «Взгляд», телеканали «К-плюс» та Stan.KZ.

Засновниця Stan Production Єлена Жданова розповіла КЗЖ, що судове переслідування телекомпанії від самого початку й до кінця було несправедливим і нелогічним. По-перше, сказала вона, влада самовільно затаврувала медіа як екстремістські, прив’язавши їх до тюремного вироку, винесеного опозиційному активісту Владіміру Козлову у зв’язку з зіткненнями у Жанаозені. Однак медіа не мали жодного стосунку ані до активіста, ані до судового розгляду його справи. Тож заперечувати заяви проти них під час судових слухань ЗМІ не мали змоги. Однак це не завадило прокуророві й суддям приліпити їм екстремістські ярлики та використати проти них вирок, винесений Козлову.

Друге й суттєвіше. У той час, коли влада де-юре судила регіонального партнера – базовану в Киргизстані компанію Stan.TV, де-факто під перехресним вогнем опинилася група місцевих журналістів із базованого в Алмати Stan.KZ. «Й у вироку Козлову, і в подальших судових рішеннях проти медіа фігурує іноземний Stan.TV. Але це зовсім інша організація, до якої наш ньюзрум не має абсолютно ніякого правового стосунку», – повідомила Жданова КЗЖ. Її ньюзрум мав власний сайт, що постачав інформацію на запити Stan.TV для здійснення його проектів. Саме Stan.KZ, а не його киргизького партнера, блокують усередині країни й за кордоном.

Жданова зверталася по рекомендації щодо звинувачувального висновку та судових рішень до незалежних казахських адвокатів. Але вони були надто шоковані кількістю правових та процесуальних порушень у матеріалах справи, щоб визначити, як слід діяти. Слідчі та прокурори не змогли конкретно викласти бодай якісь порушення закону з боку медіа й представити хоч якісь докази, крім списку заголовків, що нібито містять вияви екстремізму. «Але всі ми просто робили свою роботу, – пояснила Жданова КЗЖ. – Повідомляли факти та брали інтерв’ю. От і все».

Не бажаючи бути причетними до фарсу чи погодитися з приписуваним їм визначенням іноземного новинного видання, журналісти Stan.KZ лишалися осторонь судового процесу. «Можливо, це було помилкою. Та ми відчували, що зробили правильний вибір», – вважає Жданова.

Як з’ясувалося, це був ще не кінець сюрреалістичного ходіння по муках. 19 грудня агенти Комітету національної безпеки Республіки Казахстан (КНБ РК) провели обшук у редакції Stan.KZ. Вони конфіскували все журналістське обладнання: близько 30ноутбуків, 15 камер, численні жорсткі та флеш-накопичувачі й карти пам’яті. Офіс із особистими речами журналістів було опечатано. Агенти заявили, що матеріали рейду долучено до кримінальної справи особи, в якої журналісти орендували офісні приміщення.

Протягом трьох місяців Жданова та її команда не могли увійти до редакції, щоб забрати особисті речі. Ба навіть не отримали простого пояснення від КНБ, яким чином конфіскація їхнього журналістського обладнання пов’язана з власником офісу чи з його справою. «Вони удають, нібито нічого не сталося, уперто мовчать і нехтують нашими закликами та проханнями», – засвідчила Жданова КЗЖ.

Певний час журналісти Stan.KZ ще намагалися якось готувати новини, тулячись у тісній кімнаті й працюючи на одному комп’ютері. Та їм відмовили в доступі до офіційної інформації, і, зрештою, вони поступилися. «Справа від самого початку була політизованою й закінчилася публічним побиттям для залякування інших казахських медіа, – наголосила Жданова. – Це різко скоротило медіаринок країни».

Тим не менш вона та інші журналісти Stan.KZ не повністю визнали свою поразку. Їхній новий медіапроект Namystan (по-казахськи – «Бути правдивими») нині – у стадії становлення.

Ми бажаємо їм успіху.

Автор: Музаффар Сулейманов (Muzaffar Suleymanov), науковий співробітник європейської та центральноазійської програми Комітету захисту журналістів (CPJ). Має ступінь магістра міжнародних досліджень Університету миру ООН (The U.N. University for Peace) у м. Сан-Хосе (Коста-Ріка).

Джерело: Комітет захисту журналістів (CPJ)

Переклад: Аркадій Сидорук