Видавці трьох щоденних столичних газет, які насмілилися критикувати діяльність Надзвичайного комітету, уже потрапили під прес цієї організації.

Видавця газети Le Quotidien de Bangui  Юльріша Ландрі Нґопкеле (Ulrich Landry Ngopkele) викликали «на базу» до очільника Комітету генерала Нурадіна на попередній допит. Після цього у капюшоні, одягненим на голову, його доправили невідомо куди та декілька годин протримали  у тюремній камері.

Вдруге його допитував сам генерал, якого цікавили джерела статті про перипетії  боротьби за владу. Видавця  газети змусили вибачитися. Однак і після цього він зазнає погроз і переслідувань з боку CEDAD.

Коли видавець газети Le Citoyen  Мака Ґбоссокотто (Maka Gbossokotto)  з’явився за поліційним викликом, він одразу потрапив під варту. Його звинуватили у тому, що він переплутав у статті факти та у ворожому ставленні до угруповання  Séléka. Газету змусили опублікувати спростування.

Видавця Centrafrique Matin Жульєна Беллу (Julien Bella) викликали на допит у зв’язку з опублікованою в газеті статтею, в  якій викривалося існування таємної в’язниці CEDAD. Поліціанти звинуватили його у розголошенні секретної інформації та у спробі «дестабілізувати» уряд. Беллі погрожували убивством, якщо він не припинить своєї діяльності.

Наступного дня Centrafrique Matin надрукувала статтю діаметрально  протилежного змісту. Видавець вибачався за те, що розкрив існування в’язниці й стверджував, що CEDAD стоїть на сторожі нації.           

У розмові з «Репортерами без кордонів» генерал Махамат Нурадін Адам (Mahamat Nouradine Adam)  - один із колишніх ватажків розпущеного угруповання заколотників Séléka, який очолює нині нову поліційну групу, - визнав, що викликав журналістів, хоча заперечував факти їхнього залякування. Проте він заявив, що авторів газетних статей «з брехливими звинуваченнями» каратимуть тюремним ув’язненням.