Це – засновник та директор опозиційної радіостанції Özgür Radio («Вільне радіо») та дописувач новинного сайту Bianet Фюсун Ердоган (Füsun Erdoğan), колишній редактор тижневика Atılım Ібрагім Чічек (İbrahim Çiçek) та репортер цього видання Байрам Намаз (Bayram Namaz).   

Міжнародний інститут преси (IPI), посилаючись на місцеві ЗМІ, додає до цієї трійки Зію Улусоя (Ziya Ulusoy) та Аріфа Челебі (Arif Çelebi), а також журналіста Седата Шеноглу (Sedat Şenoğlu), якого засуджено до 7 з половиною  років тюремного ув’язнення.

Першим трьом інкримінували належність до керівництва MLKP, забороненої марксистсько-ленінської комуністичної партії, визнаної терористичною. На них поклали  відповідальність за близько 150 антиконституційних акцій. Сумарно журналістів засуджено до 3 тисяч років ув’язнення.

Фюсун Ердоган та її прихильники стверджують, однак, що влада не надала жодного доказу її причетності до діяльності марксистів-ленінців, і що вона зазнала переслідувань як незалежна журналістка.

Міжнародні медіаорганізації критикували справу проти неї як  необґрунтовану. У липні 2013 року Асоціація турецьких журналістів (TGC) від імені всіх ув’язнених у країні репортерів відзначила її нагородою свободи преси (Press Freedom Award).

Як відзначає віденський Міжнародний інститут преси (IPI), Фюсун Ердоган і Байрама Намаза, тримають за ґратами найдовше за всіх ув’язнених  журналістів.

За офіційною версією їх арештували у вересні 2006 року у селі Оджаклі, де вони «готували партійний з'їзд». Там нібито було виявлено вогнепальну зброю, пишуть «Репортери без кордонів». Як стверджує  Ердоган, усе це було підлаштовано. Насправді її разом з чоловіком Ібрагімом Чічеком  затримали  зовсім в іншому місті.

У листі, надісланому  «Репортерам без кордонів» на початку 2013 року, Фюсун Ердоган докладно описала, як її брали під варту, в яких умовах її утримували за ґратами та вказала на численні порушення судочинства. «Я провела два роки у в’язниці, навіть не знаючи, за що мене арештували», - стверджувала вона. Фюсун тяжко хвора: у неї гіпертонія, гепатит, кіста на грудях, рак щитовидної залози та прогресуюча короткозорість.

Генеральний секретар Медіаорганізації Південної та Східної Європи (SEEMO) Олівер Вуйович (Oliver Vujovic) закликав парламентарів з Ради Європи, Європейську комісію, Держдепартамент США та інші міжнародні організації пильніше стежити за подіями у Туреччині. Звертаючись до вищих представників влади в Анкарі, він закликав їх «поліпшити стан свободи преси, зокрема реально реформувати надто широкий антитерористичний закон».

Європейська  федерація журналістів (EFJ) та  Міжнародна федерація журналістів (IFJ) висловили солідарність із засудженими турецькими репортерами й нині проводять акції протесту під гаслом «Журналісти – не терористи».

Фюсун Ердоган, яка опинилася у  центрі міжнародної уваги гучного судового процесу, має подвійне громадянство – турецьке та нідерландське. Однак міністр закордонних справ Нідерландів Франс Тіммерманс (Frans Timmermans) заявив, що його країна може зробити небагато, щоб допомогти їй. «Нідерланди, - сказав він, - не втручаються у турецькі правничі справи».