Алібейлі визнали винним у «хуліганстві із застосуванням зброї або предметів, що їх використовують як зброю». Журналіст відкинув усі інкриміновані йому звинувачення і заявив, що його переслідують з політичних мотивів.

«Я завжди говорив і писав правду. Саме за це завжди зазнавав утисків і переслідувань, - заявив Алібейлі під час судового процесу. - Цього разу причиною мого арешту стали критичні публікації на адресу влади».

За словами засудженого, його арештували за оприлюднення на сайті psnota.com статті під назвою «22 липня – останній день вільної та   національної преси». У ній журналіст назвав ворогів азербайджанської преси – «організоване злочинне угруповання, що стоїть  при владі».

Сардар Алібейлі поклав також на владу відповідальність за вчинене  у березні 2005 року вбивсто головного редактора часопису «Монітор» Ельмара Гусейнова, що й досі лишається нерозкритим. Алібейлі неодноразово критикував  президента Ільхама Алієва та його адміністрацію, друкував коментарі політиків у вигнанні.

Журналіста арештували за скаргою «особи без певних занять» Наміга Амірова,  котрий стверджував, що Алібейлі ударив його на вулиці кулаком, потім лупцював ногами  та наніс удар каменюкою по голові.

Державний обвинувач вимагав для Сардара Алібейлі 5 з половиною років тюремного ув’язнення. Суд  скоротив цей термін. Адвокат журналіста Самі Ісаєв  вважає, що вину його підзахисного не було доведено.

У зв’язку з вироком, винесеним Сардару Алібейлі, нью-йоркський Комітет  захисту журналістів (CPJ) оприлюднив заяву, в якій привертає увагу до посилення репресій проти медіа в Азербайджані.  Згідно з даними Комітету, принаймні п'ятеро з восьми ув'язнених журналістів були засуджені «за політично вмотивованими звинуваченнями». Ще троє – Парвіз Хашімлі, Ніджат Алієв і Тофік Якублу – перебувають на лаві підсудних.

Комітет захисту журналістів вважає неприйнятним те, що попри погіршення стану свободи преси Азербайджан з травня 2014 року перебере головування у Раді Європи.  Координатор Комітету з питань Європи та Центральної Азії Ніна Огнянова налогошує, що «Раді Європи  слід підштовхувати держави-членів до поліпшення репутації у сфері свободи преси перш, ніж дозволяти їм брати на себе престижну лідерську позицію».

Нещодавно MediaSapiens оприлюднив Індекс свободи медіа шести країн Східного партнерства за липень – вересень 2013 року, в якому Азербайджан посів передостанню сходинку.