Драматичний інцидент висунув на перший план питання: що спрацьовує ефективніше - таємна дипломатія чи публічний розголос через  журналістів  і медіа?

Повідомлення МЗС Швеції про те, що сталося з журналістами були уривчасті.  Речник зовнішньополітичного відомства  Катаріна Акселссон (Catarina Axelsson)  обмежилася констатацією факту: їх викрали  на шляху із Сирії.  Однак вона відмовилися розповісти будь-які інші подробиці, інформувала зі Стокгольму агенція Associated Press.

Аксельссон  не назвала навіть імен зниклих безвісті репортерів. Це зробила впливова шведська газета Dagens Nyheter, в якій Маґнус Фалкехед працює стрінгером, відзначала  AP.

Не були відвертішими у спілкуванні з пресою й інші представники шведської дипломатії. «Мені дуже шкода, що я не в змозі сказати вам більше. Не думаю, що ми повинні висловлюватися про це  докладніше, ніж раніше для того, щоб мати найкращі можливості допомогти їм», - сказав настирливій Dagens Nyheter посол Швеції у Сирії Ніклас Кеббон (Niclas Kebbon). «Це – головна справа, над якою ми зараз працюємо», - відзначив він.

      
За версією шведського  сайту Göteborg Daily першими вдарили на сполох журналісти фотоагентства Кontinent, які у минулі вихідні дні не змогли встановити контакт зі своїм постійним фрілансером. Вони відразу зв'язалися з родичами зниклих безвісті репортерів і з МЗС.    
 

Як повідомляє сайт Dagens Nyheter, правозахисник і медіаактивіст Ясір Аль-Саєд Ісса (Yasir Al-Sayed Issa), який мешкає у  Стокгольмі, вийшов у вівторок на контактних осіб, яким нібито було відомо, як було вчинено викрадення. Це сталося на шляху за межами воєнної зони, між сирійським містом Ябруд та ліванським кордоном, розповіли йому. У групі було четверо: Маґнус і Ніклас,  сирійська активістка та її чоловік-провідник. Останніх двох нападники звільнили, а репортерів затримали.

Сирійський правозахисник передав (минулого вівторка) інформацію, яку йому вдалося зібрати, в МЗС Швеції. З жінкою і провідником правозахиснику не вдалося зв’язатися. Тож хто і з якою метою  викрав шведських репортерів, поки що не зрозуміло. Втім, Ясір висловив припущення, що в районі, де діють різношерсті озброєні угруповання, це  було зроблено з метою отримання викупу.

Колега і давній друг Маґнуса Фалкехеда Ніколай Якобсен (Nikolai Jakobsen),  отримавши тривожну звістку з Сирії, прибув у сусідній Ліван. «Я хочу бути там, щоб отримати інформацію з перших рук», - заявив він.

Натомість міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт виявив притаманну дипломату стриманість.  Відповідаючи на запитання репортерів, він заявив: «По-перше, ви, звісно, знаєте, що до подібних справ ми ставимося з усією серйозністю. По-друге,  вам відомо, що поки справу не завершено, ми не можемо бути особливо багатослівними ані про те, що знаємо, ані про те, чого не знаємо. Як і про те, що ми робимо і чого не робимо. Причина цього також зрозуміла. Це - інтереси тих, про кого йдеться».

Міністр дав недипломатичного відкоша репортерові, котрий поцікавився, чому інформація може зашкодити викраденим журналістам. «Якщо тебе це цікавить, ти можеш звернутися із запитаннями до експертів з викрадень», - уїдливо відповів шеф шведського зовнішньополітичного відомства.

В останні декілька днів інформація про те, що сталося з викраденими шведськими репортерами не надходить ані від експансивних журналістів, які перебувають на місці подій, ані від стриманих дипломатів. Справа Маґнуса Фалкехеда і Нікласа Хаммарстрьома стала часткою заплутаного клубка сирійських подій, пов’язаних з безперервними  викраденнями і зникненнями журналістів.