Про це повідомляє Reuters.

Журналісти інформаційного агентства готували матеріал про переслідування військовими М’янми мусульманської меншини рохінджа в штаті Ракін, під час якого загинули тисячі людей, а понад 600 тисяч втекли в Бангладеш.

13 грудня Міністерство інформації М’янми повідомило на своїй сторінці в Facebook, що двом журналістам і двом поліцейським пред’явили звинувачення відповідно закону про державну таємницю. Цей закон, ухвалений ще 1923 за часів, коли М’янма була колонією Британської імперії, передбачає утримання під вартою до 14 років.«Журналісти незаконно отримали інформацію з наміром поділитися нею з іноземними ЗМІ», – йдеться в заяві. Однак пізніше представники влади повідомили, що журналістам не було пред’явлене звинувачення.

Ва Лона та Куава Со О ніхто не бачив із вечора вівторка, коли їх запросили зустрітися з поліцейськими на околиці міста Рангуна.

Представник суду Рангуна, де вони були затримані, заявив, що ніяких документів у справі журналістів їм ще не передали. Чиновник зазначив, що зазвичай справи розпочинають розглядати через 20-30 днів після арешту, оскільки підозрюваних можуть затримувати на термін до 28 днів.

У середу президент і головний редактор агентства Reuters Стівен Адлер (Stephen J. Adler) закликав негайно звільнити Ва Лона та Куава Со О. Він заявив, що міжнародне медіа «обурене цією грубою атакою на свободу преси».

Генеральний секретар ООН Антоніо Гутерес (Antonio Guterres) заявив, що арешти журналістів продемонстували погіршення свобода преси в М'янмі. Він закликав міжнародне співтовариство зробити все можливе, щоб звільнити їх.

Антоніо Гутерес також припустив, що Ва Лон та Куав Со О, ймовірно, були затримані, оскільки повідомляли про «масову людську трагедію» в штаті Ракін. Раніше ООН назвала дії влади М’янми щодо меншини рохінджа «класичним прикладом етнічної чистки».

Президент Європейського парламенту Антоніо Таджані (Antonio Tajani) закликав М'янму захищати свободу слова та звільнити двох журналістів Reuters.

Міністр закордонних справ Великої Британії Борис Джонсон (Boris Johnson) повідомив, що його країна висловила уряду М'янми «серйозне занепокоєння» через арешт двох журналістів. «Ми прагнемо свободи слова та можливостей людей повідомляти про факти і доносити до широкої громадськості інформації про те, що відбувається в штаті Ракін», – сказав він.

Посольство США в М'янмі в п'ятницю заявило, що стурбоване тим, що за три дні, що минули після затримання журналістів, не було повідомлене про місцезнаходження журналістів Reuters і влада М’янми не дозволила їх родинам відвідини. Свою стурбованість ситуацією з журналістами та свободою слова в М’янмі висловила також міністерка закордонних справ Канади Христя Фріланд (Chrystia Freeland).

Прес-служба прем'єр-міністра Японії Шінцо Абе (Shinzo Abe) заявила, що японський уряд уважно стежить за ситуацією й веде діалог з урядом М'янми у цілому з питань прав людини.

Бангладеш, який намагається впоратись з прибуттям сотень тисяч біженців, засудив арешти Ва Лона та Куава Со О. «Ми вважаємо, що ці журналісти повинні бути негайно звільнені, щоб вони могли розповідати світу правду», – каже Ікбал Собан Чоудхурі (Iqbal Sobhan Chowdhury), інформаційний радник прем'єр-міністра країни Шейха Хасіна (Sheikh Hasina).

Як повідомляло «Радіо Свобода», представники мусульманської меншини рохінджа почали втікати з М’янми 25 серпня. Тоді військові країни влаштували розгін у Ракіні після нападу підозрюваних бойовиків рохінджа на армійські бази й поліцейські пункти, у результаті чого 12 співробітників служби безпеки загинули. Армія заявила, що вбила близько 400 підозрюваних бойовиків. За даними міжнародної медичної гуманітарної організації «Лікарі без кордонів» протягом першого місяця після виникнення насильства у М’янмі в серпні цього року було вбито щонайменше 6700 мусульман-рохінджа, серед яких багато дітей. Уряд М’янми заявляє, що його дії спрямовані не проти цивільних, а проти бойовиків.

Нагадаємо, у вересні стало відомо, що соціальна мережа Facebook видаляє інформацію про жорстоку кампанію військовослужбовців М’янми, спрямовану проти національної меншини рохінджа. Попри міжнародні звинувачення в етнічних чистках мусульман рохінджа, що звучать в бік влади М'янми, компанія Facebook уважає групи протесту проти дій військових країни «небезпечними організаціями».