2013 року Європа пережила низку обурливих кримінальних справ проти журналістів, зокрема, декілька і в країнах, що претендують на роль поборників прав людини.

Чимало таких процесів в усьому світі привернули увагу Міжнародного інституту преси (IPI) і потрапили до видання World Press Freedom Review 2012-2013. Однак багато інших лишилися поза увагою. Серед них – низка процесів, що відбулися в Європі. Вони викликали побоювання, що на континенті слабшають основи демократії.

Щоби пролити світло на ці проблеми та зміцнити прихильність європейських держав до прав людини, за які вони борються, IPI представляє 9 обурливих кримінальних справ проти журналістів у Європі 2013 року.

Першу частину огляду кримінальних справ проти журналістів різних країн світу дивіться тут.

Велика Британія: журналістів можуть оголосити «терористами» за викриття урядового стеження за громадянами

Офіційні особи у Великій Британії, спираючись на антитерористичний закон, затримати Давида Міранду (David Mirandа) – партнера Гленна Грінвальда (Glenn Greenwald), колишнього журналіста The Guardian, якому американський урядовий екс-контрактник Едвард Сноуден злив секретну інформацію про урядове стеження. У Міранди вилучили комп’ютер та інші матеріали.

Ця акція спонукала головного редактора британської газети Алана Расбріджера (Alan Rusbridger) розкрити той факт, що представники влади з’явилися в офісі The Guardian, щоби знищити комп’ютерні жорсткі диски. Расбріджера викликали у парламент, де його заледве не звинуватили у державній зраді. Найвищий посадовець у боротьбі з тероризмом заявив, що влада розглядає питання, чи звинувачувати співробітників газети в тероризмі.

Білорусь: замовлені призові фотоальбоми знищено як «екстремістські»

Суд Білорусі у квітні 2013 р. дійшов висновку, що деякі з 41 альбому зі знімками, відзначеними нагородами на конкурсі Belarus Press Photo-2011, «екстремістські», й постановив їх знищити.

Альбоми було вилучено на кордоні з Литвою в листопаді 2012 р. КДБ стверджував, що знімки, на яких зображено білоруське життя, зокрема протестуальників проти президента Олександра Лукашенка та поліцейський погром, мали на меті принизити країну. Деякі фото були відзняті репортерами міжнародних інформаційних агенцій – AP, Reuters і AFP.

Азербайджан: редактора кинули у в’язницю за позовом політика, звинуваченого у шахрайстві

Азербайджанська влада затримала у жовтні 2011 р. журналіста Аваза Зейналли (Avaz Zeynalli) після того, як проурядова депутатка Гюлар Ахмедова (Gular Akhmedova) звинуватила його у вимаганні грошей за неоприлюднення інформації, що компрометує.

Наступного року авторка позову змушена була піти у відставку з парламенту. Це сталося після того, як на відео спливли кадри, які засвідчують, що вона вимагала хабара в обмін на місце у парламенті. У грудні 2013 року суд виніс їй вирок – позбавлення волі терміном на три роки за шахрайство.

Натомість Зейналли стверджував, що його спілкування з Ахмедовою обмежилося розмовою після того, як вона неодноразово намагалася зв’язатися з ним через посередників. За словами журналіста, депутатка пропонувала йому гроші в обмін на лояльність.

Однак звинувачення проти Гюлар Ахмедової, схоже, не підірвати довіри до її позову. В березні 2013 р. Аваза Зейналли було засуджено до 9-річного позбавлення волі.

Греція: журналіста судили двічі за оприлюднення списку ймовірних неплатників податків

Наприкінці 2012 р. грецька поліція арештувала журналіста-розслідувача Костаса Ваксеваніса (Kostas Vaxevanis). Це сталося після того, як у своєму часописі Hot Doc він опублікував список 2 тис. грецьких громадян, які тримають рахунки у швейцарських банках. Чимало співвітчизників підозрюють їх в ухиленні від сплати податків. Суд незвичайно швидко визнав Ваксеваніса невинним у порушенні приватності, однак обвинувачення оскаржило вирок.

У листопаді 2013 р. його судили за тим самим звинуваченням вдруге і знову виправдали.

Македонія: репортера кинули за ґрати за те, що він «викрив» свідка

У Республіці Македонія у травні 2013 р. арештували журналіста-розслідувача щоденної газети Nova Makedonija Томіслава Кезаровскі (Tomislav Kezarovski) за статті, написані ним 2008 року. В цих матеріалах репортер «розкрив» особу свідка у справі про скоєне три роки тому убивство. Прокуратура заявила, що це дало змогу залякати його й призвело до провалу розгляду судової справи.

Натомість Кезаровскі доводив, що він ніколи не розкривав прізвища і звинувачення на його адресу в тому, що поліція «зі знанням справи» змусила свідка дати неправдиві покази, були розраховані на те, щоби здійняти ажіотаж у суспільстві. У повідомленнях преси також зазначалося, що свідок отримав статус підзахисного тільки після публікації статей Кезаровскі.

У листопаді 2013 року журналіста засудили до 4,5-річного позбавлення волі. Однак до ухвалення остаточного рішення після подання ним апеляції звільнили під домашній арешт.

Італія: прокурор відправив 79-річного редактора у в’язницю за звинуваченням у наклепі

Італійський прокурор санкціонував торік у жовтні арешт 79-річного Франческо Ганджемі (Franсesco Gangemi) після того, як журналіст виявився неспроможним попросити замість позбавлення волі домашнього арешту.

Редактор місячника Il Dibattito зіткнувся із загрозою 6-річного ув’язнення сумарно за 8 вироків за наклеп і за одне лжесвідчення. Він із різних причин накопичував вироки впродовж попередніх семи років. Останній із них пов’язаний із відмовою розкрити джерело інформації про звинувачення у фінансових порушеннях.

Перш ніж Ганджемі взяли під варту, тюремний термін було скорочено до двох років. Його син заявив, що батько – інвалід і хворий на рак. Він назвав позбавлення волі безглуздим. Ганджемі звільнили декілька днів потому відбувати покарання під домашнім арештом.

Росія: репортерів затримали під час протесту в Арктиці «за піратство»

Після того, як активісти Greenpeace, які протестують проти буріння нафти в Арктиці, намагалися піднятися на платформу «Газпрому» в Карському морі, берегова охорона зійшла на борт їхнього судна й арештувала всіх, хто там перебував. Серед них були два журналісти, які висвітлювали акцію протесту. Затриманих скопом звинуватили у піратстві.

Російський фотокореспондент, колишній фрілансер Reuters і Agence France Presse Денис Синяков перебував на борту [криголама, купленого й переобладнаного на екологічне судно Arctic Sunrise. – MS] за редакційним завданням сайту Lenta.ru. Британський відеооператор Кірон Брайан (Kieron Bryan), незважаючи на перші повідомлення про співпрацю з Greenpeace, стверджує, що він також перебував там як незалежний журналіст.

Обом журналістам загрожувало до 15 років позбавлення волі, поки звинувачення не було зведено до «хуліганства». Через два місяці їх і більшість активістів Greenpeace звільнили з-за ґрат під заставу.

Очікувалося, що звинувачення буде відкинуто після ухвалення російською Думою законопроекту про амністію. Однак поки що не зрозуміло, чи дозволять їм покинути країну. [Усіх учасників акції на судні Arctic Sunrise було амністовано. Однак вони вважають рішення російського суду необґрунтованим, оскільки «не скоювали злочину». – MS].

Македонія: країна «A» арештовує блогера після того, як країна «B» звинувачує його у шпигунстві на користь країни «С»

Ця справа загострює таку проблему: деякі держави звинувачують у тому, що вони маніпулюють ордерами «Інтерполу» на арешт своїх критиків за кордоном.

Сербська влада затримала в листопаді Зорана Бозіновскі (Zoran Bozinovsky) – власника сайту Burevesnik, що «розгрібає бруд». Підставою для арешту став ордер, виданий на запит Республіки Македонія.

Бозіновскі, таблоїдний сайт якого часто зазнає критики, опублікував файли та інформацію з обвинуваченнями македонського уряду у корупції та в інших непристойних справах. Натомість повідомлялося, що журналіста обвинувачують у шпигунстві, у вимаганні та у злочинній змові.

Країну, для якої він нібито шпигував, офіційно не називають. Однак деякі медіа інформували, що йдеться про Грецію, з якою в Республіки Македонія невирішений запеклий спір довкола її назви.

Франція: журналісти порушили «приватність», пов’язану з найбагатшою жінкою світу

Французька Феміда намагалася звинуватити п’ятьох журналістів у порушенні законодавства про комерційну таємницю. Приводом стало викладення в інтернеті копій і стенограм розмов, пов’язаних із Ліліан Беттанкур (Liliane Bettencourt) – cпадкоємицею косметичної компанії L`Oreal [яку з її статками понад 33 млрд доларів вважають найбагатшою жінкою у світі. – MS].

Журналісти використали записи 2009–2010 рр., автор яких – тодішній вісімдесятирічний дворецький – стверджував, що він намагався захистити її від прихвоснів, які користувалися з її вразливого душевного стану, щоб «викачувати» з неї гроші. Дехто, як стверджувалося, використовував їх, щоб незаконно фінансувати політичні кампанії.

Журналісти Едві Пленель (Edwy Plenel), Фабріс Арфі (Fabrice Arfi) та Фабріс Льом (Fabrice L’homme) з Mediapart, а також Франц-Олів’є Жєсбер (Franz-Olivier Giesbert) та Ерве Гаттеньйо (Hervé Gattegno) з Le Point заперечувати висунуті проти них звинувачення. Вони стверджували, що виклали матеріали в інтересах суспільства.

Дату судового засідання ще не визначено. Натомість торік у липні суд вже оштрафував видання Mediapart та Le Point і постановив вилучити з їхніх сайтів копії та стенограми матеріалів.

Автор: Стівен М.Елліс (Steven M. Ellis) – старший радник зі свободи медіа

Джерело: Міжнародний інститут преси (IPI)

Переклад: Аркадій Сидорук