Про це йдеться у щорічному звіті організації. 

Організація закликає уряди країн надати повну політичну підтримку і фінансування органам, які захищають міжнародне право і права громадян.

«Ваші права перебувають під загрозою, до них ставляться з абсолютною зневагою багато урядів по всьому світу», – заявив перед оприлюдненням звіту генеральний секретар Amnesty international Саліл Шетті.

Автори звіту переконані, що тенденція порушення громадянських прав викликана, серед іншого, загрозами щодо безпеки, зокрема війни і тероризму.

«Помилковою реакцію багатьох урядів на загрози національній безпеці є нищення громадянського суспільства, права на приватне життя і свободу слова, прямі спроби очорнити права людини, поставити їх в опозицію до національної безпеки, закону й порядку та «національних цінностей», – заявив Шетті.

У звіті наголошується про «регрес до поваги прав людини, навіть у країнах з усталеними традиціям, таких як в ЄС. Це викликано передусім безпрецедентним припливом біженців через конфлікт в Сирії та терактами у Франції.

«Європейський союз, багатий політичний блок світу з загальною чисельністю населення у понад 500 мільйонів, не зміг знайти єдину, гуманну з повагою до прав людини відповідь на цей виклик», – йдеться в документі.

Amnesty International заявляє, що 2015-й став важким роком для прав людини по всій Європі і в країнах колишнього Радянського Союзу.

У Росії свободи слова та мирних зібрань продовжила тенденцію суттєвого обмеження і спроб притіснити громадянське суспільство через репресивне використання законів про національну безпеку і боротьбу з екстремізмом.

Російські неурядові організації стикаються з подальшим переслідуванням, зокрема в рамках закону про «іноземних агентів», йдеться в доповіді. 

«Неурядові організації перебували під тиском протягом ряду років і тиск масово збільшився за останній рік», – заявив заступник директора Amnesty international у Європі та Центральній Азії Денис Кривошеєв.

Організація також вказує на негативний ефект від конфлікту на сході України, який Москва підтримує через сепаратистів, і що позначається на правах людини в обох країнах.

«У Росії ми бачили кримінальне переслідування людей, які критикували політику Путіна щодо України в інтернеті. Люди, які вели блоги або репостили критичні матеріали, поставали за це перед судом. І це – знак для всіх: якщо ти хочеш критикувати російську політику щодо України, ось що з тобою трапиться», – сказав Денис Кривошеєв. 

Щодо України Кривошеєв вказує на певне обмеження свободи вираження поглядів. 

«Журналіст Олесь Бузина, відомий своїми проросійськими поглядами, був убитий. Ще один, Руслан Коцаба, який публічно критикував війну на Сході та мобілізацію, опинився за ґратами. Його зараз судять за державну зраду, і він є першою людиною в Україні за п’ять років, кого ми визнали в’язнем сумління», – говорить він.

Права людини порушуються і в колишніх радянських республіках Центральної Азії, які намагаються повторювати «методи Росії», йдеться в звіті Amnesty international. Серед таких країн називають Киргизстан, Казахстан, Таджикистан, Узбекистан, Туркменістан.

Водночас у Афганістані проблема з порушенням прав людини викликана бойовими діями, погіршенням ситуації зі злочинністю, збільшенням кількості переміщених осіб, а також жертвами серед цивільного населення.

«Думаю, це часто забувають, що Афганістан посідає друге місце за кількістю біженців в світі після Сирії, що як і раніше, є предметом заклопотаності для нас», – сказала Чампа Патель, директор програм Amnesty International в Південно-Східній Азії і Тихоокеанському регіоні.

Пакистан розглядають як порушника прав людини в контексті здійснення покарань у вигляді страти.

«Пакистан є головним катом після Китаю та Ірану», – сказала Патель, додавши, що понад 300 людей були страчені в країні в минулому році.

Пакистан також, на думку правозахисників, використовує тортури для отримання зізнань, має проблеми зі справедливістю судів і зокрема закритістю військових судів.

Amnesty International стверджує, що серйозно обмежує права людини влада Ірану. Там вказують на посягання щодо свободи слова, вільних зборів, на арешти журналістів, правозахисників тощо.

Правозахисники заявляють загалом про вчинення воєнних злочинів щонайменше у 18-ти країнах, а ще у близько сотні держав – застосування силовиками тортур.

Раніше Amnesty International закликала владу Росії відреагувати на «серію ледве завуальованих погроз» керівництва Чечні на адресу російських правозахисників, засобів інформації й політиків.